Ukraine

Що зникло та заборонено у Білорусі після президентських виборів

Анастасія Березіна

Після президентських виборів у серпні 2020 року Білорусь дуже змінилася. Ще рік тому нинішні події в країні видавалися неможливими. Білоруси навряд звикли до абсурду, що відбувається, втім, вже не дивуються витівкам влади та силовиків. А ті полюють за предметами червоно-білих кольорів, забороняють продаж товарів «недружніх» компаній, висилають дипломатів та буквально викрадають людей. Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розповідає про те, що та чому зникло з Білорусі впродовж останніх місяців.

Усе біло-червоно-білих кольорів

Біло-червоно-білий прапор став символом протестів 2020 року. Одні білоруси відкрито використовували прапор: виходили з ним на акції та вивішували на балконах. Інші лише натякали на політичну позицію: ходили у червоно-білому одязі або вивішували на вікнах кольорові простирадла чи аркуші паперу.

В результаті влада розпочала боротьбу з багатьма предметами «небезпечних» кольорів: від солодощів до стін будинків. Штрафували за червоно-білі шкарпетки, штани, коробку з-під телевізора і навіть за розвішування білизни «за схемою БЧБ».

Виявилося, що у містах є об’єкти, які й раніше були червоно-білі, як от труби чи стіни. Комунальні служби розпочали їх перефарбовувати. Наприклад, у Бресті на смугасту трубу додали червоно-зелений прапор, а у Мінську червоно-білий фасад новобудови вирішили перефарбувати.

Косметика, автомобілі, моторна олива

У Білорусь заборонили ввозити товари брендів Nivea, Liqui Moly і Škoda Auto. У січні 2021 року ці компанії відмовилася спонсорувати Чемпіонат світу з хокею, якщо той відбуватиметься у Білорусі. У результаті чемпіонат перенесли – той відбувся у травні 2021 року в Ризі. Влада в Білорусі назвала вчинок компаній-спонсорів «недружнім щодо білоруського народу». Їхні товари заборонили ввозити «задля захисту національних інтересів» Білорусі.

Косметика Nivea зовсім зникла з полиць магазинів Білорусі. Можна купити лише один автомобіль Škodа – Skoda Karoq, який збирають у Росії (на такі автомобілі заборону не поширили). Імпортер бренду Liqui Moly припинив поставки ще до оголошення заборони через ту ж таки «політизовану заяву» про хокей.

Польоти в Європу

Раніше білоруські туристи багато подорожували країнами Європи. Білорусь часто опинялася на першому місці за кількістю шенгенських віз на душу населення. Зараз із цим напрямком все дуже складно.

Спочатку через коронавірус держави встановили обмеження на в’їзд. Пізніше влада Білорусі заборонила громадянам полишати Білорусь сухопутними шляхами. Офіційна причина та сама – коронавірус (щоправда, для іноземців не було заборони на в’їзд у країну).

Після екстреної посадки літака Ryanair чимало країн відмовилися від польотів над Білоруссю, а разом з тим і заборонили білоруським авіакомпаніям користуватися їхнім повітряним простором. Ця заборона вплинула на діяльність єдиного білоруського авіаперевізника – компанії «Белавіа».

У результаті поїхати з Білорусі в Європу дуже складно. Наприклад, у популярний раніше Вільнюс з Мінська не літають літаки, не їздять потяги, без спеціальних документів неможливо доїхати автівкою чи автобусом. Білоруси, які бажають туди потрапити, вимушені або винаходити довгий маршрут з пересадками, або діставатися нелегально.

«Євробачення» та біатлон у телевізорі

У Білорусі в 2021 році не показували «Євробачення». Є ймовірність того, що показу не буде й наступного року.

Усе почалося з пісні білоруських учасників. Її обрала «Белтелерадіокомпанія» – державний мовник, що тісно пов’язаний з владою. Там вирішили, що державу має представляти гурт «Галасы ЗМеста» з піснею «Я научу тебя». Текст пісні містив фрази на шталт «Я научу тебя плясать под дудочку», «Я научу тебя ходить по струночке» і «Тебе же лучше будет самому». Дехто побачив у цьому посилання на політичну ситуацію в країні й масові репресії проти незгодних з владою.

Білоруси почали писати до Європейської спілки радіомовлення і телебачення з проханням дискваліфікувати таких учасників. У результаті гурт «Галасы» дійсно зняли з конкурсу за політичний підтекст у пісні, а Швеція виключила Білорусь зі складу журі національного відбору на «Євробачення».

У відповідь «Белтелерадіокомпанія» відмовилася від транслювання шоу на телебаченні. Це призвело до втрати права висунення учасника у 2022 році.

Минув місяць, і Європейська спілка радіомовлення позбавила «Белтелерадіокомпанію» членства. Це означає, що білоруські телеканали, до всього, не матимуть можливості транслювати деякі спортивні змагання. Зокрема, йдеться про змагання з одного з ключових для Білорусі видів спорту – біатлону.

У «Белтелерадіокомпанії» стверджують, що вони «зекономлять багато мільйонів євро і втілять мрію більшості білорусів» – «більше жодного «Євробачення».

Частина інтернету

У Білорусі заблокували сотні сайтів. Заблоковані декілька популярних ЗМІ: Tut.by, «Наша нива», Білоруська редакція Радіо Свобода, «Єврорадіо», «Трибуна», «Медіазона».

75 Telegram-каналів та 18 чатів визнані «екстремістськими». За поширення чи зберігання їхнього вмісту можна отримати штраф чи арешт (суди це, до речі, призначають регулярно).

Посли США та держав Європи

Протягом останніх місяців відносини між Мінськом та багатьма європейськими державами зіпсувалися. У декількох випадках були вислані дипломати.

Ще у жовтні 2020 року білоруське МЗС висунуло посольствам Литви та Польщі вимогу скоротити дипломатичний штат та відкликати послів. Причини – у «однозначно деструктивній діяльності вказаних країн». Про яку саме діяльність йдеться, у міністерстві не пояснили, дипломати країну полишили.

Через пів року, у березні 2021 року, вислали консула Польщі. Це трапилося через неофіційну подію, що була присвячена Дню «проклятих солдатів», учасників антикомуністичного підпілля Польщі після Другої світової війни. Консул взяв участь у цій події. У МЗС Білорусі заявили, що той порушив норми міжнародного права. Консулу запропонували полишити Білорусь, той поїхав.

Після цього випадку були заарештовані члени Союзу поляків, а прокуратура зацікавилася діяльністю шкіл та курсів з вивчення польської мови. «Польську школу» у Гродні, де відбувалася подія за участі консула, закрили за рішенням суду.

Посол США, що отримав призначення до Мінська після 12 років перерви у відносинах, взагалі досі не зміг потрапити у Білорусь. Джулі Фішер заявила, що не могла в’їхати в країну через невидачу їй візи. Білоруська влада заявила, що готова прийняти посла за умови «чіткої та зрозумілої перспективи подальшої взаємодії». Натомість Фішер лишилася у сусідній Литві і пообіцяла «й надалі підтримувати демократичні прагнення громадян Білорусі за межами країни». Представники МЗС Білорусі нагадали, що її не можна вважати послом до завершення акредитації всередині країни.

Топ-менеджери великих компаній

У червні 2021 року в офіс великого мінського онлайн-магазину 21vek прийшли силовики. Вони конфіскували документи, а трьох засновників компанії затримали. У чому їх звинувачують, досі не повідомили. Минув місяць, а інформації щодо того, де вони перебувають, немає. Компанія далі працює.

Схожі історії трапилися з компаніями «Модум», «Юркас», Nelva та «Міорським металопрокатним заводом».

Бізнесмена та засновника групи компаній «РАПА» Геннадія Кірейкова затримали у лютому, у червні тримання під вартою змінили на домашній арешт. До його компанії приходили з перевірками, втім, чим історія завершилася, не повідомляють.

Підприємець Юрій Чиж у минулому двічі очолював список найбільш успішних та впливових бізнесменів Білорусі. Повідомлення про його затримання з’явилися у березні 2021 року, невідомо, де він перебуває зараз.

Понад 570 білорусів

Наразі, як повідомляють правозахисники, у Білорусі – 570 політв’язнів, їх кількість росте щотижня.

Серед них – Віктор Бабарико, який кандидував у президенти. Його засудили за економічними статтями, суд призначив йому 14 років колонії. Справи політиків Сергія Тихановського та Марії Колесникової суди досі не розглянули.

Чимало політв’язнів не є відомими широкому загалу, втім, за кожним та кожною – важка, часто трагічна історія.

Наприклад, у Мінську 11 чоловікам висунули звинувачення у спробах пошкодити чи знищити тютюнові ларьки. Нібито доказами слугують повідомлення у «радикальному» чаті. Обвинувачені отримали від 5 до 9 років колонії. У Гродні судять чоловіка, який «через помсту планував завдати болю» 11 потерпілим ОМОНівцям. Розгляд справи триває.

Політв’язень Степан Латипов заявляв про катування і намагався вчинити самогубство у залі суду. Його привезли у лікарню, надали допомогу, а потім повернули в ізолятор.

Протести у Білорусі: коротко про головне

Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.

Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.

9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше 7%.

У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.

Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.

ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;

За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.

Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.

У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.

Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,

Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;

Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.

8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.

23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.

США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.

Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.

Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.

Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.

Тим часом протести тривають, а правозахисники кажуть про 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.

Football news:

Dybala and Morata will not play with Chelsea. We hope they will return after the matches of the national teams. Allegri about injuries
Messi and Verratti work in a common group before the PSG match with Man City
Eduardo Camavinga: When I found out that Real Madrid wanted to sign me, I didn't hesitate for a second. I want to go to the 2022 World Cup
Ferguson compared Ronaldo to Caesar after a double in the 1st match for Manchester United after returning: He came, saw, won
Judge Aytekin on the removal of Daoud for the go-ahead: We deserve minimal respect. Hummels also did not approve of the behavior of his Borussia partner
The Premier League will discuss the fight against racism with Lukaku. The Belgian doubts the effectiveness of kneeling
Juventus have missed out in 20 consecutive Serie A rounds. The club's anti-record is 21 matches in 1955