Наразі розгляд проєкту "закону 5600" перенесено ще на тиждень. Раніше Комітет з питань фінансів податкової та митної політики відхилив пропозицію голови найбільшої фракції Давида Арахамії відтермінувати на 4 роки додаткове підвищення акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН). Нагадаю, що на початку 2021 року ставки акцизного податку на тютюн для нагрівання в один день підвищилися на 320%, тобто вчетверо, повністю зрівнявшись зі ставками акцизу на звичайні сигарети.

Для розуміння раціональності цього кроку слід зазначити, що в жодній країні ЄС, куди ми так прагнемо інтегруватись, ТВЕНи і сигарети – абсолютно різні продукти з різним впливом на організм – не регулюються та не оподатковуються однаково. Це зумовлено тим, що рівень впливу ТВЕНів на стан здоров'я курців є значно нижчим у порівнянні з сигаретами.

Але міжнародна практика, наукові доробки, здоровий глузд, репутація країни та її економічні перспективи, інвестиційний клімат – це все не для України. Нам, точніше, не нам, а державному бюджету, все потрібно тут і зараз, подавай нам "компенсатори", а після нас – хоч трава не зростай. Точніше економіка і здоров'я українців!

Такий підхід нагадує практику якогось мазохізму, адже ми самі собі постійно створюємо проблеми, а потім безуспішно намагаємось їх вирішити.

При цьому, якщо подивитись на проблему звужено, зблизька, послухати аргументи громадських активістів – борців зі шкідливими звичками, то може скластись враження, що все вірно. Адже, в якості аргументів pro можна почути все чи майже все: зраду, всесвітню змову, боротьбу за справедливість тощо. Іншими словами, весь набір аргументів, що підвищує рівень серотоніну і тестостерону в крові одночасно та викликає бажання боротись з "акулами капіталізму".

Але поглянувши на проблему більш широко з макрорівня, з позицій не сьогоднішнього дня, а перспектив хоч би на 3 – 4 роки наперед, можна побачити й зрозуміти, що не все так однозначно як подається в інформаційному середовищі.

Тож спробую додати до дискусії декілька, на мою особисту думку, важливих аргументів contra. Чому саме так не можна робити!

Тютюн для нагрівання був створений як товар-субститут до звичайних сигарет, які є значно шкідливішими для здоров'я, з метою дати альтернативу курцям. Навіть не торкаючись теми здоров'я, можна сказати, що в умовах ринкової економіки інноваційна діяльність, створення нових продуктів і ринків має заохочуватись урядами абсолютної більшості країн світу, на що, власне, спрямовані їхні основні зусилля. Українська влада, прокламуючи всюди розбудову вільного і конкурентного ринку, поводить себе щонайменше дивно, надаючи не податкові преференції, а навпаки збільшуючи податкове навантаження на таких інноваторів. Де тут логіка? Не зрозуміло.

Водночас науковими дослідженнями доведено, що вплив ТВЕНів на здоров'я їх споживачів за рівнем шкідливості суттєво менший від звичайних сигарет. Тому серед експертів у сфері охорони здоров’я існує консенсус щодо застосування диференційованих ставок податку для сигарет та їх бездимних альтернатив. А саме, загальносвітова практика, що ґрунтується на висновках наукових досліджень, та зумовлених ними рекомендаціях, говорить нам про те, що, наприклад, у ЄС в середньому різниця між сигаретами і ТВЕН становить 72% на користь нижчої ставки для останніх.

Чому ми знову винаходимо велосипед, шукаємо якийсь свій особливий шлях? Питання залишається відкритим.

Вдаючись до підвищення податків там, де вони й без того гарно сплачуються, держава дискримінує сумлінних платників замість того, щоб навести лад з тими, хто ухиляється від їх сплати.

Згідно з рейтингом ТОП 200 найбільших платників податків за минулий рік, чотири компанії-виробники тютюнових виробів сплатили 57,3 мільярда гривень податків до державного бюджету, що складає біля 7% всіх надходжень. Для того, щоб ця сплата податків стала можливою, у тютюновій галузі за весь час її функціонування було створено 50 тисяч робочих місць шляхом інвестування більше $2 мільярдів.

Подальше збільшення податкового навантаження, звісно, не буде призводити до бажання компаній розширювати виробництво зокрема шляхом запровадження виробництва нових продуктів. Дивним чином податкова політика нашої держави наповнюється якимось еклектичним змістом. Державні мужі всіх рангів і ґатунку як мантру декламують тези про стабільність й прогнозованість податкової політики. А в реаліях нашого життя ми бачимо, що інвестиційні няні, індустріальні парки поєднуються з… податковими гетто! Звісно, що останні не сприяють створенню партнерських взаємовідносин між державою і великими, сумлінними платниками податків, у планах яких були інвестиції, створення на не словах, а на ділі нових робочих місць, зокрема, шляхом модернізації українських виробництв для локалізації виробництва ТВЕНів.

Бюджет зазнає втрат до кінця року

Тривають переможні реляції з приводу перевиконання планових показників надходжень з ТВЕНів до державного бюджету за перше півріччя поточного року. Дійсно, надходження акцизу з ТВЕНів за цей проміжок часу зросли на 5,2 мільярда гривень у порівнянні з 2020-м. Проте, такий ефект може спостерігатися лише в короткостроковій перспективі. За нинішніх умов високого податкового навантаження ринок ТВЕНів, який у попередні роки демонстрував гарну динаміку (зростання близько 80% за 2020 рік) за рахунок переходу курців на менш шкідливі альтернативи, перестане нарощувати об'єми та почнеться його спад.

Оскільки зміни в оподаткуванні ТВЕНів провокують підвищення цін, це призводить до падіння попиту. Споживачі, чутливі до ціни, повертаються до дешевшого продукту – сигарет. Тютюнові компанії вже зменшують закупівлю акцизних марок для ТВЕНів на жовтень, а на листопад і грудень вони можуть взагалі зійти нанівець. Тому надходження від сплати акцизного податку за цієї позицією прогнозовано спадатимуть.

Тож, може, запровадимо податок на повітря, яким ми дихаємо, або на час, що є найбільш руйнівною силою в світі. Прожив місяць – заплати паушальний податок. Такі податки, до речі, є найменш шкідливими для економічного зростання, але чомусь від них відмовились в Європі 3 сторіччя назад, тому що зрозуміли, що вільні люди на відміну від кріпаків можуть з власної ініціативи і користуючись правом вільного вибору, зумовленого індивідуальними перевагами споживання, створювати більше благ для себе і доходів для скарбниці.

З огляду на все це, є чудова пропозиція до всіх розробників і реалізаторів державної податкової політики: переключити увагу на щось інше. Наприклад, на головну шкідливу звичку в нашому суспільстві, а саме, – корупцію, якою часто зловживають окремі категорії наших співвітчизників, або на ефективність роботи державної антикорупційної інфраструктури. Адже, за сім з половиною років платники податків витратили на утримання антикорупційних органів різного ґатунку $500 мільйонів, а до бюджету надійшло за цей період аж $30 тисяч. Коефіцієнт корисної дії дорівнює шість (!) проміле.

Здається гарна ілюстрація до аргументу про необхідність "бюджетних компенсаторів", напрями їх розподілу та використання. А вся ця "боротьба зі шкідливими звичками", патерналізм влади щодо людей, спотворення права їхнього вільного вибору, виглядає вже якось дуже схоже на практику самознущання, що може призвести лише до самознищення економіки. Після такого точно не "канонізують", як дехто, можливо, сподівається. Навряд чи після цього хоча б не злим тихим словом згадають усіх "захисників" здорового способу життя і борців з "хижаками капіталізму".