Ukraine

Обладання і ліки є, не вистачає персоналу. Репортаж із ковідної лікарні в Одесі

О

Штат лікарні за останній рік скоротився на 70%. Медсестра вищої категорії Марина, яка має 21 рік стажу, місяць як пацює в “ковідному” відділені і каже, що тут значно складніше: “В нас також були люди, які відпрацювали декілька змін й пішли звільнятись. Дуже тяжка праця”.

Одеський обласний клінічний медичний центр (в народі її ще по-старому називають лікарнею водників, колись заклад входив у склад Чорноморського морського пароплавства) навесні минулого року був визначений як головний в регіоні медичний заклад для прийому пацієнтів з коронавірусною інфекцією. Тоді ще про цю хворобу було мало що відомо, а медзаклад взагалі не мав інфекційної спеціалізації. Це просто була велика лікарня, в якій приймали пацієнтів офтальмологи, травматологи, гастроентерологи, хірурги та ще безліч спеціалістів інших профілів, які до цього не стикались з небезпечними інфекційними захворюваннями.

В березневі дні 2020-го в Одеській області, яка опинилась на порозі пандемії, почалася паніка. Стало зрозуміло, що протистояти хворобі просто нічим – не було ні достатньої кількості справних апаратів штучної вентиляції легенів та кисневих концентраторів, ні навіть запасів захисних костюмів, масок, та окулярів для медперсоналу. Першого квітня в центрі скандалу опинився Одеський обласний клінічний медичний центр – троє співробітниць закладу зняли ролик, в якому казали що головна «ковідна» лікарня регіону не має ні технічного забезпечення, ні лікарів, щоб рятувати життя людей.

Після тих подій пройшло понад 10 місяців, за які ООКМЦ пройшов стрімкий шлях реформ і переоснащень. Зараз ситуація в медцентрі далека від ідеальної, але головний лікар Вадим Шухтін досить швидко погодився зустрітись і розповісти про складнощі й здобутки в роботі. Ми ж скористались можливістю задати йому «незручні» питання, та побачити, що коїться всередині «ковідного» відділення.

IMG_9942.jpg

Нестача лікарів

Вадим Шухтін каже, що у лікарні водників взагалі немає профільних та фахових лікарів-інфекіоністів. На початок пандемії, найбільший досвід був в нього, хоча взагалі-то він венеролог. Допомогли навички, які медик здобув майже 30 років тому під час відрядження в Африку.

«У мене є досвід роботи з організації інфекційного відділення, але в військовому шпиталі. На початку 1990-х я працював з військовими в Африці. Зіткнувся там і з Еболою, і з іншими тропічними лихоманками… Коли ми організували першу «брудну» і «чисту» зони, я ставав перед співробітниками й замість лікаря-інфекціоніста вчив їх правильно знезаражувати поверхні, надягати й знімати засоби індивідуального захисту, утилізувати небезпечні відходи. Потрібно було все це швидко освоїти та одразу застосувати на практиці», - відзначає головний лікар.

Лікарі різних профілів, які до цього не працювали з інфекційними захворюваннями, швидко перепрофільовуються завдяки спеціальній літературі – в «ковідну» лікарню привезли протоколи лікування коронавірусу, які розробило Міністерство охорони здоров’я України, а також переклади аналогічних документів від китайських, американських і французьких колег.

Але, перевчатися побажали далеко не всі співробітники. Штат лікарні за останній рік скоротився на 70% - до пандемії в Одеському обласному клінічному медцентрі працювали 750 співробітників, а зараз залишилось близько 200. Звідси й дефіцит робочих рук.

«На початку пандемії була паніка. Деякі лікарі боялися працювати з «ковідом» і писали заяви про звільнення, - розповідає Вадим Шухтін. - Деякі потім повернулися. Багато фахівців їдуть працювати за кордон ... Навіть до Гвінеї. Це болюча тема для мене».

Щоб мотивувати тих, хто залишився, медперсоналу платять трикратний оклад, а персоналу, що обслуговує заклад – сантехнікам, електрикам тощо, подвійну зарплатню.

В одному з корпусів створили гуртожиток для лікарів. Кожного дня їм привозять страви в герметичних пакунках, організовують транспорт, який розвозить медиків по домівках.

Всі ці умови мали б залучити на роботу нових спеціалістів. Але цього не сталося. В «ковідній» лікарні працювати просто не хочуть. В клініці вдалось сформувати 9 бригад медиків, які чергують одна за одною. Але потрібно ще шість бригад, для того, щоб включити в роботу нове «ковідне» відділення, яке сформували на базі хірургії. Через відсутність працівників з грудня воно стоїть пустим.

«Відділення може приймати до 60 пацієнтів, значить, мені потрібно сформувати для нього мінімум шість бригад медиків, - пояснює керівник. – Потрібно ще 78 людей, це мінімальна кількість, без анестезіологічних бригад ... Я спробував організувати ще пару бригад, ми навіть брали участь в ярмарках вакансій в центрі зайнятості. Ніхто працювати не прийшов.

Лікарів ми ще знайшли для цього корпусу, санітарок знайшли, але медсестер в мене немає. Я домовився з медичним університетом, нам прислали 16 студентів, але, згідно із законом, вони можуть працювати тільки на півставки. Тобто з ними я закрив вісім штатних одиниць, а потрібно ще 24».

IMG_9945.jpg

Схожа ситуація склалась в одеській міській клінічній лікарні №1 (“Єврейська лікарня”). 18 грудня в ній відкрили друге “ковідне” відділення на 50 койок (загальна кількість місць для розміщення пацієнтів з COVID-19 збільшилась до 80), в який перекинули персонал з кардіології.

Медсестра вищої категорії Марина, яка має вже 21 рік стажу, вже місяць як потрапила в нові умови роботи і каже, що в “ковідному” відділені значно складніше.

“В нас також були люди, які вирішили не переходити в “ковідне” відділення, чи відпрацювали декілька змін й пішли звільнятись. Дуже тяжка праця, в нас немає часу щоб навіть присісти. За графіком маємо працювати 4 години, але такого ще не траплялося. Треба робити багато ін'єкцій, ставити крапельниці, все встигнути”, - ділиться медсестра.

За словами Марини, замість звільнившихся медсестер керівництво лікарні також намагається задіяти студентів, але навантаження на працівників все одно зросло.

“Раніше в нас був графік сутки через троє, тепер сутки через двоє, а буває що і день через день працюємо”, - розповідає Марина.

Збільшення своїх статків після переводу в “ковідне” відділення медсестра ще не відчула. В грудні вона отримала надбавку лише за три “ковідні” зміни, а повноцінну зарплату за повний місяць “ковідного” стажу отримає в кінці січня.

“Це не великі гроші, але вони на дорозі не валяються, тому я й продовжую працювати”, - каже Марина.

IMG_9956.jpg

Режимний об’єкт: внутрішні конфлікти та провокації ззовні

Головна в регіоні «ковідна» лікарня знаходиться всередині густонаселеного району, неподалік від курортної Аркадії. Ворота на територію зачинені, а поряд чергують двоє військовослужбовців Національної гвардії. Медичний заклад з перших тижнів пандемії перейшов на закритий режимний стан, насамперед не тому що хворі можуть спробувати втекти «на волю», а через велику цікавість людей тим, що відбувається всередині.

Такі випадки були, занепокоєні жителі сусідніх будинків намагались взяти лікарню штурмом, а родичі хворих перелазили через паркан, щоб побачити рідних.

Пацієнти жалілися родичам на погане медичне обслуговування, чи після грудневого скандалу в міській лікарні №5, де померлих від «ковіду» не встигали прибирати з палат і коридорів.

Шухтін визнає, що іноді працівників дійсно не вистачає на те, щоб своєчасно приділяти увагу хворим. За час пандемії, в клінічному медцентрі захворіли на «ковід» 29 співробітників, іноді хворіли одразу декілька лікарів чи медсестер і бригади виходили на зміну в урізаному складі.

«Ще три тижні тому у мене було таке, що на зміну виходив один лікар. Йому доводилося обслуговувати сотню пацієнтів, тому що всі інші хворіли. Він о десятій ранку заходив в «зону», і працював там до 5-6 години. Звичайно, деякі пацієнти були невдоволені що їх не оглядають. Було багато обурених дзвінків від родичів. А куди діватися? Лікар повинен спочатку оглянути більш «важких» пацієнтів», - розповідає Шухтін.

IMG_9926.jpg

Щодо вивозу трупів. Станом на 13 грудня, з початку пандемії в Одеському обласному клінічному медцентрі від ускладнень «ковіду» померли 88 людей. Вадим Шухтін стверджує, що лікарняний морг справляється з навантаженням.

Після кожного летального випадку черговий лікар телефонує родичам померлого та інформує їх про смерть, а тим часом патологоанатоми проводять розтин. Через нестачу та велику зайнятість медперсоналу, померлих пацієнтів іноді дійсно можуть прибрати з палати не так швидко, як хотілося б їх сусідам.

«Персонал з ніг валиться від втоми. Ну, не встигли за перші п'ять хвилин винести труп. Хтось біг повз, сфотографував і написав, що він там вже день лежить. Такого бути точно не могло», - говорить керівник.

IMG_9909.jpg

В «червоній зоні»

Зараз лікарня водників може одночасно прийняти 100 пацієнтів з коронавірусом. Станом на 13 грудня вона була заповнена трохи більше ніж на половину – зайняті 54 койки.

Вадим Шухтін розповів, що у квітні сам приймав першу пацієнтку з підтвердженим діагнозом СOVID-19. Тоді ще ніхто не знав, що з нею робити, але на щастя все закінчилось добре.

«Серед ночі привезли з області перелякану жінку. Вона була в легкому стані, але ніхто не знав, що з нею робити. Ми її поклали в палату, і через десять днів вона вийшла здоровою. Ніяких ускладнень не було. Після цього працювати вже стало легше», - згадує Шухтін.

«Червона» зона для шпиталізованих має один вхід і один вихід, з іншої сторони корпусу. Перед тим, як увійти туди, медики близько 20 хвилин вдягаються у захисний костюм.

Ми поспілкувались з 23-річною медсестрою Мариною, яка як раз збиралася на зміну у «зоні». Дівчина вдягає дві пари рукавичок, захисну маску, а на неї ще й респіратор, очі захищає окулярами. Ще один елемент захисту – саморобна маска, зроблена зі старої хустинки з логотипом московської Олімпіади 1980 року. Зверху медсестра надягає герметичний захисний костюм, а щоб не винести інфекції, працює в «ковідному» відділені в гумових чоботах.

Дівчина каже, що працює в лікарні вже 5 років після завершення медичного училища. Зараз паралельно вчиться в Одеському національному медичному університеті та працює в «ковідному» реанімаційному відділені. Це для неї, перш за все, надзвичайний практичний досвід, а до скрутних умов вона вже звикла.

«Спочатку було дуже важко, але з часом ми звикли. Так, в цьому костюмі дуже жарко, особливо влітку. Мені навіть зараз, взимку, в ньому спекотно. Коли ще не увімкнули опалення, було легше, зараз - важко навіть дихати в цьому всьому», - каже Марина.

Лікарі працюють із планшетами, на які встановлене спеціальний застосунок, завдяки якому медсестри бачать які маніпуляції кожному пацієнту назначили лікарі, ті ж можуть контролювати виконання своїх доручень.

Щоб вийти із «червоної» зони, медики мають витратити ще близько 20 хвилин на дезінфекцію. Спочатку вони проходять під світлом бактерицидних ламп, потім стають всередину спеціальної рамки, де їх костюми обмиває душ із дезінфікуючої рідини. Знімати захист треба за спеціальною процедурою, позбавляючись кожної речі в правильній послідовності.

Використані костюми, рукавички й маски складаються в герметичні пакети, які вивозяться на звалище небезпечних відходів. Окуляри, щитки та гумові черевики обробляються дезінфектором і чекають на наступну зміну на порозі «червоної» зони.

IMG_9966.jpg

Боротьба за медичний кисень і оснащення

Зараз в «ковідних» палатах Одеського обласного клінічного медцентру встановлені 101 точка централізованої подачі кисню. Вони підключені до 500-літрового кріоциліндру, який навесні минулого року в лікарню привезли волонтери.

Цей апарат встановлений у дворі, за словами Шухтіна, в жовтні минулого року, коли лікарня була вщент завантажена пацієнтами, його потужностей не вистачало на цілий день.

«До пандемії невеликі потреби лікарні в кисні ми закривали звичайними кисневими балонами. Коли в нас з’явився кріоциліндр, він забезпечив лише частину потреб пацієнтів, а коли його ресурси закінчувались, то доводилось кожні 10-15 хвилин заміняти балон, щоб пацієнти продовжували дихати. Робочі заступали у нічну зміну, а вранці виснажені спали просто неба на горі використаних балонів», - згадує головний лікар.

На початку цього року медзакладу вдалось перехопити в Турції кисневий генератор, який мали везти до Франції.

«В мене тоді просто розривався телефон, дзвонили й погрожували декількома мовами, але все ж таки ми здобули необхідну техніку. Це була перемога», - каже Вадим Шухтін.

Лікар не хоче ділитися подробицями проведеної “спецоперації”. Каже, що апарат коштував більше 2,4 мільйонів гривень і лікарня повністю сплатила виробнику його ринкову ціну.

“Ми змогли вийти на виробника, який постійно готує великі партії кисневих генераторів для відправки по всьому світу. Ви маєте зрозуміти, те що ми вихопили з цієї партії один апарат - для французів не катастрофа. Вони постійно там замовляють техніку і в них все значно краще з обладнанням, тобто десь у Франції пацієнти не помруть через те, що генератор поїхав в Одесу. Просто туди генератор приїде мабуть на місяць пізніше. Ми ж зробили разове замовлення і я дуже радий що ми змогли умовити виробника передати нам цю техніку”, - говорить Шухтін.

Генератор перероблює повітря на медичний кисень, але не великими темпами – набирається по два балони на годину, тобто 48 на добу. При сьогоднішній потребі в 70-80 балонів на день, його потужностей не вистачає, тому від кріоциліндру відмовлятися ще рано. Але за словами Шухтіна, ближче до весни має приїхати ще один циліндр місткістю три тисячі літрів. Тоді вже, майже через рік з початку пандемії, потреби медзакладу в запасах кисню нарешті будуть задоволені.

Крім кисневих точок, знову ж, здебільшого завдяки волонтерам, в лікарні з’явились 97 кисневих концентраторів і 11 апаратів штучного дихання. Третина концентраторів постійно знаходиться в неробочому стані, бо через місяць використання в них забиваються трубки і апарати відправляються на гарантійний ремонт, який триває теж приблизно місяць.

Але все одно, якби навіть всі концентратори були справними, одночасно увімкнути їх не вдасться – такого навантаження не витримає стара електромережа.

IMG_9972.jpg

Головний лікар каже, що далеко не всі пацієнти потребують кисневої підтримки.

Потокові точки дають по 15-17, до двадцяти, літрів кисню на хвилину. Це для більш серйозних хворих. Концентратори, які у нас є, забезпечують до десяти літрів на хвилину, це для «легких» пацієнтів. Апарати ШВЛ задіємо в крайньому випадку. Це вже остання «рятівна паличка» для дуже важких пацієнтів. Якщо людина кілька днів перебуває під ШВЛ, на жаль, він вже практично не жилець», - констатує Вадим Шухтін.

За його словами, зараз лікарня має всі необхідні ліки для пацієнтів з «ковідом» і якщо в людини немає сумісних хвороб, то докупати ліки їй не потрібно. Також лікарі забезпечені запасами засобів індивідуального захисту.

«Ми формуємо запаси з тим розрахунком, щоб нам вистачало на найближчий місяць стабільної роботи. Для цього, наприклад, потрібна тисяча ЗІЗів на складі», - каже лікар.

Лікар каже, що більшість здобутків лікарні, особливо в перші кризові місяці пандемії, були завдяки підтримці волонтерів.

«В пандемію ми зайшли на плечах волонтерів. Це були дівчата з «Корпорації монстрів», багато допомоги було з боку Бориса Музальова, власника супермаркетів «Таврія-В», від порту ТІС, одеські ресторатори, зокрема Сава Лібкін, годували лікарів. Приєдналися багато маленьких компаній. Я вже всіх можу і не згадати. Але я їм надзвичайно вдячний. Ми за короткий час змогли стати на ноги й почали працювати», - говорить медик.

IMG_9958.jpg

Майбутнє пандемії та лікарів

Після розмови з головним лікарем і екскурсії медзакладом Вадім Шухтін проводить нас до воріт. Назустріч в’їжджає швидка з новим «ковідним» пацієнтом. Лікар вважає, що пандемія в Україні буде продовжуватись щонайменше до середини осені, і це лише в тому випадку якщо «ковід» не мутує в більш агресивну хворобу.

Поставки вакцин від COVID-19 в Одеську область ще не почалися, більше того ніхто поки що не знає якого виробництва вони будуть і яку мають ефективність. Шухтін вважає, що ми можемо не встигнути за швидко мінливим вірусом. В будь-якому разі, роботи в лікарів в найближчі півроку точно не поменшиться.

IMG_9920.jpg

медицина репортаж пандемія одеса коронавірус

Football news:

Miranchuk about Bergamo: They start to find out in a cafe, come up with a smile and say: Forza Atalanta!
Maldini on buying out Tomori for 28 million euros: Too expensive. Milan will discuss everything with Chelsea
Raiola requested a salary of 10 million euros and a 1-2-year contract for Donnarumma from Milan. Chelsea and PSG player of Interest
Mauricio Pochettino: Mbappe only needs time to fill out his CV. He is already among the best
Ferdinand on Hudson-Odoi's hand: How did the referee not award a penalty? Shame. What about the rules and the referee?
Agent Mendy: I said that Furlan would be Mbappe among the left-backs, and I was right. There is no more perfect player in this position in the world
Bartomeu will spend the night at the police station. He was detained in the framework of the case Barcelonagay day