Значущість цієї події дуже важко переоцінити. Я абсолютно певен, що потому в підручниках історії її згадуватимуть як одну зі знакових подій (ключових віх) російсько-української війни.

Напередодні бойовики узялися обстрілювати позиції захисників мирної України з великокаліберних гармат. Мовиться про 122-міліметрові гаубиці Д-30, радіус ураження яких становить 15 – 20 кілометрів, і які за мінськими домовленостями мали б бути відведені якомога далі від лінії зіткнення.

Чергові "казки" російської пропаганди

Але ті "донбаські гірники та трактористи", які налякані Майданом у 2014 році відкопали ту гаубичну батарею в соляній шахті під "Донбас Ареною". Вони, напевно, просто не читали ті мінські домовленості, а тому не знали, що великі калібри – під обопільною забороною.

Саме тому вони і взялися з тих гаубиць гатити (причому дуже справно як для "учорашніх" трактористів) – їм "вдалося" поцілити українські позиції й вбити одного з наших армійців.

Україні відповісти на цей обстріл було нічим, адже далекобійна артилерія дійсно була від лінії зіткнення відведена, як це прописано в мінських домовленостях (які ми неухильно виконуємо). Бойовики обстрілу й не припиняли.

Тож вперше в історії цієї російсько-української війни наше вище командування і наказало підняти в небо ударний безпілотник Bayraktar, кілька десятків одиниць якого ми ще з 2019 року прикупили в Туреччині (але жодного разу не використовували).

Цей безпілотний літальний апарат в своїх обіймах приніс російським артилеристам "подаруночок" – керовану ракету, якою їх було знищено.

Саме російських артилеристів, я не обмовився, бо ви ж не подумали, що я серйозно вірю в казки про "донбаських гірників та трактористів", які воюють з Україною старою радянською зброєю, знайденою ними у законсервованих соляних копальнях? То був з мого боку сарказм, коли я переказував такі "казки" російської пропаганди…

Нові принципи ведення війни

Історична знаковість завданого нашим безпілотником удару по росіянах в тому, що це буквально нові принципи ведення війни. З безпілотниками – це вже нова війна, сучасна, безконтактна, якщо можна так сказати.

БПЛА, який завдав удару на Донбасі, міг злетіти – умовно – взагалі десь з-під Харкова, з аеродрому. Водночас оператор, який ним керував і спрямовував по лазеру бомбу, взагалі міг сидіти десь під Миколаєвом.

Саме це я і називаю безконтактною війною, коли участь у безпосередньому зіткненні беруть не люди, а дрони, як зараз з Bayraktar, чи самохідні дрони, як це буде незабаром. Вже дрони воюватимуть між собою, тобто в боях гинутимуть вже не люди, а техніка.

Відповідно, мене тішить, що ми перейшли до таких принципів війни, що ми не пасемо задніх у цьому прогресі. Хоча, звісно, прогрес війни – це завжди досить страшно звучить.

Реакція українців на застосування Bayraktar

Але є два моменти, які мене в цій історії не тішать – один сумний, один смішний. Почну зі смішного – про те, як на застосування цього безпілотника відреагувала наша опозиція.


Кілька одиниць Bayraktar закупили у 2019 році / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Почали вони з того, що нагадали, мовляв, їх ще за часів Петра Порошенка купили, але договорилися до того, що мало не сам Порошенко тим безпілотником керував.

Направду є тут дійсно за що Петру Олексійовичу подякувати, що дійсно за його часів з турками домовлялися про ці безпілотники. Але в усьому треба знати міру. В цих згадках про Порошенка та Bayraktar таки виникло відчуття примазування до перемоги.

Бо більш сумно мені від реакції українців на застосування цього безпілотника. Адже замість перемоги одразу почала ширитися зрада: "А нащо застосували? Чому зараз, а не раніше? Нащо росіян провокувати, а може не треба було?"

Тобто замість того, щоб потішитися, що ми маємо на озброєні таку сучасну зброю, що російські РЕБ – засоби радіоелектронної боротьби – виявилися проти безпілотника безсилі – українці шукають, до чого б тут доколупатися і з якого б приводу висловити своє незадоволення, адже "наче непогано, але ж могло б бути краще".

Наостанок щодо цієї теми – я пишаюся своєю армією, не тільки тим, як наша армія змінилася від 2014 року, але і тим, як вона продовжує змінюватися просто зараз.

Дякую нашим союзникам, які допомагають нам сучасною зброєю, які нам ту зброю надають і навчають нею користуватися. Пишаюся нашими армійцями, що вони не тільки навчилися тією зброєю користуватися, але й користуються нею вкрай ефективно. Любі ЗСУ – моя повага!

Дивіться "Pro новини" за 27 жовтня на 24 каналі: відео