Ukraine
This article was added by the user . TheWorldNews is not responsible for the content of the platform.

«Не революція, але тривожний сигнал» – експерти про наслідки акції протесту «Захисти Україну – зупини переворот»

Першого грудня в центрі Києва пройшла акція протесту «Захисти Україну – зупини переворот». Організатори – громадське об’єднання «Рух опору капітуляції» та партія «Демократична сокира» – вимагали, зокрема, відставки президента Володимира Зеленського. Цю вимогу вони зачитали зі сцени акції.

Крім того, протестувальники вимагали перевиборів до Верховної Ради, звільнення заступника секретаря РНБО Руслана Демченка та голову Офісу президента Андрія Єрмака, якого учасники протесту звинуватили у зриві операції із затримання російських найманців «вагнерівців». Серед гасел політичної акції, які вигукували її учасники, – «Єрмака в Сибір!»

Протест завершився тим, що учасники заходу закидали стіни будівлі Офісу президента монетками. За задумом організаторів, мідні гроші є метафоричною відповіддю на закиди президента, що в Україні планували «проплачений державний переворот», про що Володимир Зеленський заявив 26 липня під час пресконференції.

Акція «Захисти Україну – зупини переворот» пройшла рівно через 8 років після початку активної фази Революції гідності, про що організатори неодноразово згадували у своїх коментарях, намагаючись провести паралелі. Проте, навряд чи акція 1 грудня 2021 року матиме схожі наслідки восьмирічної давнини, прогнозують експерти.

Учасники акції зібралися дуже ситуативно

«Масового невдоволення політикою нинішньої влади немає. Крім того, ані регіональні, ані політичні еліти масово не підтримали протестувальників. Учасники акції зібралися дуже ситуативно: комусь не подобається політика боротьби з олігархами, яку реально розпочав президент Зеленський, а комусь просто хочеться повернутися до влади, як Петру Порошенку і значній частині людей, які вийшли на Майдан 1 грудня 2021 року», – говорить медіаконсультант Дмитро Сіманський.

І хоча самого Петра Порошенка на акції протесту 1 грудня 2021 року не було, на майдані можна було зустріти його соратників. Зокрема, на акцію прийшов ексміністр інфраструктури Володимир Омелян та керівник штабу «Європейської солідарності» Олександр Турчинов. А народні депутати парламентської фракції Петра Порошенка публічно підтримали вимоги організаторів акції.

Під час акції протесту «Захисти Україну – зупини переворот». Київ, 1 грудня 2021 року
Під час акції протесту «Захисти Україну – зупини переворот». Київ, 1 грудня 2021 року

Акція була небагатолюдною: за даними журналістів, від двох до чотирьох тисяч, і прями політичні наслідки вона навряд чи матиме. Проте, сама по собі вона може бути тривожним сигналом для чинної влади, вважає політолог Олег Саакян.

Майдан для українців – це не про протест, перш за все. Майдан – це специфічна форма політичної участі

«Я б утримався від аналогій з Майданом чи іншими революційними подіями, проте це тривожний сигнал для влади. Треба розуміти, що Майдан для українців – це не про протест, перш за все. Майдан – це специфічна форма політичної участі. Коли влада не чує суспільство і «відморожується», тоді суспільство виходить нагадати про себе. Дійсно, є питання щодо «вагнерівців», яке турбує пасіонарну частину суспільства. В той же час свої рейтинги намагаються капіталізувати політична сили, перш за все, правого спрямування, бо на такі акції приходить, переважно, їхній виборець, і вони можуть отримати на цьому свої політичні дивіденти», – зазначає політолог.

Під час акції протесту «Захисти Україну – зупини переворот». Київ, 1 грудня 2021 року
Під час акції протесту «Захисти Україну – зупини переворот». Київ, 1 грудня 2021 року

Подібні акції протесту свідчать про «здоровість української демократії», говорить правник та голова Центру конституційного моделювання Геннадій Друзенко, проте прямих чи опосередкованих політичних наслідків ця акція не матиме.

«Це нормальна громадянська активність у нормальній демократичній країні. Але якщо говорити про гасла акції, то вони дитячі і непродумані Я мрію, коли на акції будуть виходити «за щось», а не «геть чергового правителя», – каже Друзенко.

На його думку, чинна влада, попри низку скандалів, так званих «червоних ліній» не перейшла.

Так, є «вагнергейт», коли президент брехав країні, але як верховний головнокомандувач він мав абсолютне право санкціонувати, зупинити чи перенести операцію»

«Вісім років тому Янукович перейшов «червоні лінії», але сьогодні немає відчуття, що хтось перейшов «червоні лінії». Зеленському можна багато що закинути, його політика дуже строката, але ці «червоні лінії», які не можна переступати, вони абсолютно чітко не перейдені і абсолютна більшість громадян це розуміє «на нюх». Так, є «вагнергейт», мені також не подобається, коли президент брехав країні, але як верховний головнокомандувач, він мав абсолютне право санкціонувати, зупинити чи перенести операцію. Він не вийшов за межі своїх повноважень», – говорить правник Геннадій Друзенко.

Після завершення акції один з її організаторів Юрій Гудименко зазначив, що тої кількості людей, яка 1 грудня 2021 року вийшла на майдан Незалежності, «недостатньо для більш рішучих дій», проте, за його словами, цього виявилося достатньо, аби «на Банковій запанікували і перекрили пів міста машинами та нацгвардійцями». За словами Гудименка, невдовзі організатори акції презентують «спільний план дій безстрокової кампанії».

«Попереду багато роботи, в першу чергу з пересічними людьми, яких треба відтягти від «1+1» та ткнути носом у реальність. Але загальні риси кампанії вже зрозумілі. Розпад монобільшості, перевибори в парламент, проукраїнська коаліція. А потім імпічмент, відставка і суд», – написав Гудименко на другий день після акції на своїй сторінці у фейсбуці.

Як повідомила патрульна поліція Києва, для забезпечення публічної безпеки 1 грудня було залучили понад 3 тисячі правоохоронців та 1,5 тисячі службовців Національної гвардії.

Щодо звинувачень ініціаторами акції голови Офісу президента у зриві операції із затримання російських найманців «вагнерівців», сам Андрій Єрмак такі звинувачення на його адресу відкидає.