Ukraine

Навіщо кремлівським ідеологам культ Олександра Невського? Пояснює російський історик Іван Курілла

Тема зовнішнього втручання – коник російської влади. Про нього говорять чиновники практично всіх рівнів, звинувачення на адресу «колективного Заходу» доведені до автоматизму. Але для боротьби з такою навалою західних ворогів нинішнім кремлівським ідеологам сучасності вже не досить. Потрібен символ з минулого, історична особистість, бажано царського або княжого рівня, завдяки якій можна виправдати сьогоднішню політику. 800-річний ювілей Олександра Невського – прекрасний привід, і російський полководець відразу ж в перших рядках повідомлень і сюжетів на провладних телеканалах.

Проєкт «Настоящее время», створений Радіо Свобода у співпраці з «Голосом Америки» не раз звертався до теми російської державної політики пам'яті, але, говорить ведучий програми Андрій Черкасов, мабуть, вперше він говорить про події багатовікової давності, які використовуються для пропаганди наших днів.

Як глибоко Кремль готовий йти в історію, щоб підтримувати в суспільстві атмосферу «ворог біля воріт»? Про це він говорить з російським істориком, професором Європейського університету Санкт-Петербурга Іваном Куріллою.

– Зрозуміло, що зараз відзначається кругла дата навколо Олександра Невського. В історії нашої країни (Росії, – ред.) було багато видатних особистостей, проте навколо Невського формується якийсь культ. Для чого?

Олександр Невський – дуже зручна фігура. Про нього дуже мало відомо


– Ну він не зараз, звичайно, почався. Його, якщо говорити тільки про останні десятиліття, то його активно спочатку просувала Російська православна церква.

Олександр Невський – дуже зручна фігура. Про нього дуже мало відомо насправді. Тобто дуже багато з того, що ми, здається, про нього знаємо, насправді придумано більш пізніми істориками, домисли. І ось в цьому сенсі його дуже легко використовуєти як символ. Тобто ось що ти про нього сказав – то і було. Або що про нього сказали попередні історики, починаючи з Карамзіна, – ось те ми про нього і знаємо.

Олександр Невський – це ось той самий, зараз він вже виглядає як людина, яка дружила з Китаєм і воювала з НАТО

І його основна роль, чи що, цієї фігури – тобто не історичної особистості, а ось того символу, який з нього роблять, – була в тому, що він воював із Заходом і намагався дружити зі Сходом.

Олександр Невський – це ось той самий, зараз він вже виглядає як людина, яка дружила з Китаєм і воювала з НАТО. Ну, загалом, ось приблизно так.

– Тобто це – якась сакральна постать, символ нинішньої політики російської влади. А для тих, хто ставить незручні питання щодо його «дружби зі Сходом», як ви сказали, – починаються проблеми?

– Ну проблеми я бачив, як на мене, такі, великі проблеми, рівня виклику на бесіду до слідчого, у людини, який порівняв Олександра Невського з Власовим. І тут не дуже зрозуміло – його викликали за Невського або за Власова? Тому що ось Власов-то точно – в центрі уваги влади, оскільки це дійсно історія Другої світової війни, це той набір історичних фактів і подій, за якими держава стежить вже досить давно.

– Чому Велика Вітчизняна війна (частина Другої світової війни після нападу нацистських військ на СРСР, – ред) так активно використовується в російській державній пропаганді протягом усіх останніх років і чому, як зараз бачимо, цього вже стає мало, якщо згадують про руських князів настільки далеких часів?

Війна надає досить просту, однозначно зрозумілу символічну мову


– Як мені видається, чому війна виявилася таким важливим елементом сучасної пропаганди? Бо війна надає досить просту, однозначно зрозумілу символічну мову. Тобто ось – є вороги, є зрадники, є герої. Є наші, є чужі, вороги, які на нас нападають. Ось простим такою мовою минулого. І, мабуть, цієї мови вже не вистачає. Тому що при всьому трагізмі і величі Другої світової війни все-таки набір символів, які вона залишила, обмежений, кінцевий. І мабуть, для того, щоб всі відтінки сучасної політичної ситуації висловити, його вже не вистачає. І ось з'являється, напевно, бажання знайти ще якусь політичну фігуру в минулому.

Що спільного тут – між використанням Олександра Невського і використанням Другої світової війни, – то, що і там і тут потрібен однозначно зрозумілий символ. Щоб все зчитували, ось умовно, населення, народ, зчитували однаково те, що хоче сказати влада, те, що хоче сказати пропагандист.

– Ми взагалі спостерігаємо таку ресоветізацію суспільства. Останні соцопитування, проведені «Левада-Центром», показують зростання популярності Сталіна, звучать пропозиції відкривати в країні Сталін-центри. У Москві проводилося опитування про повернення пам'ятника Дзержинському на Луб'янці, хоча там також фігурував і Олександр Невський. Це що, такий радянський реваншизм?

Голосування та за того, і за іншого розколюють основну, консервативну базу підтримки нинішньої влади


– Закінчилося все тим, що Собянін дуже швидко скасував це опитування, тому що, в загальному, виявилося, що голосування та за того, і за іншого йдуть дуже поруч, близько і розколюють основну, консервативну базу підтримки, власне, нинішньої влади. Бо виявилося, що ця база ділиться дуже чітко на «радянських людей», які Дзержинського і умовного Сталіна можуть підтримати, і на православних людей, які підтримають Олександра Невського, але при цьому до Сталіна ставляться дуже погано.

Жінка тримає календар із зображенням Йосипа Сталіна. Севастополь, 18 березня 2014 року
Жінка тримає календар із зображенням Йосипа Сталіна. Севастополь, 18 березня 2014 року

Сталіна використовують як пугало для лібералів, щоб не дай Бог не проголосували за комуністів в «розумному голосуванні»

Для Кремля мені видається фігура Сталіна навіть небезпечною. Його швидше використовують як пугало для лібералів, щоб ось ліберали, не дай Бог там, не проголосували за комуністів в «розумному голосуванні».

Ось зараз це активна тема. Але при цьому самі вони Сталіна не сильно люблять все.

– Проте суспільство весь час лякають потенційним військовим конфліктом. Пропаганда вбиває в голови, що весь світ проти Росії, що все ополчилися на нашу країну, прямо як в період холодної війни.

Нинішнє покоління політиків і пропагандистів насправді великої війни не боїться


– Я взагалі скажу, що мені здається, що відмінність сьогоднішньої пропаганди, останніх років, від того, що було пропагандою в двадцятому столітті – що напередодні війни, що навіть там в умовно-брежнєвську епоху, – полягає в тому, що нинішнє покоління політиків – і пропагандистів, звичайно, але і політиків, які за це все відповідають: воно насправді великої війни не боїться.

Тобто воно звикло, воно виросло з уявленням про те, що, мабуть, ядерна зброя дає в цьому сенсі гарантію від повторення великої війни. А раз так, то і історію, і, загалом, загрозу війни можна цілком використовувати в пропагандистських, політичних цілях, і перш за все – у внутрішньополітичних.

Football news:

A fiery meeting of PSG in Marseille: Neymar even had difficulty giving corners - he was protected by nets and shields
Pochettino after 0-0 with Marseille: I am pleased with the progress and development of PSG. Neymar showed commitment to the team
Courtois and Valverde were injured following the match with Barca
Mourinho, Spalletti, Inzaghi and Gasperini were removed in the Sunday matches of Serie A
Klopp calls Salah the best in the world. This season is a treasure trove of convincing arguments
Simone Inzaghi: Juventus could only have scored from the penalty spot. Inter controlled the match from start to finish
Juventus broke a series of 6 wins by drawing with Inter. The Torino team did not lose 9 matches