Невелике, всього з 14-ма тисячами населення містечко Подєбради в Чехії у 20-30-ті роки минулого сторіччя стало пристанком для чималої кількості українських інтеліґентів, які тікали на захід від совєцької окупації. За кошт чехословацького уряду там навіть була заснована Українська господарська академія, яку очолював батько поетеси Олени Теліги Іван Шовгенів. Можна сказати, що завдяки цьому місту і цьому закладу Україна змогла вберегти свій інтелектуальний потенціал в роки найбільших лихоліть сталінщини.

В останні роки українці є в Подєбрадах частими гостями з огляду на те, що там постійно відбуваються змагання зі спортивної ходьби, виді, в якому Україна на майбутніх Олімпійських іграх у Токіо небезпідставно розраховує здобути перші в незалежній історії медалі.

Зокрема минулими вихідними на вулицях міста скороходи розігрували нагороди командного чемпіонату Європи. Українці, здобувши дві медалі, виступили в Чехії доволі вдало. Сріблом на дистанції 20 км відзначилася жіноча команда у складі Олени Собчук. Людмили Оляновської та Ганни Шевчук. Бронзу на дистанції 50 км серед чоловіків Україні принесли Іван Банзерук, Валерій Літанюк, Ігор Главан і Антон Радько.

Крім того, на чоловічій дистанції 20 км українці зупинилися на четвертому місці. Нашу команду представляли Едуард Забуженко, Іван Лосєв та Віктор Шумик. При цьому Забуженко, посівши особисте дев’яте місце, показав другий свій час у кар’єрі – 1:20.43.

Варто також додати, що українська збірна виступала в Чехії не найсильнішим складом. Річ у тім, що вже по прибутті в Подєбради позитивний тест на коронавірус здала Тамара Гаврилюк. Разом із нею на ізоляцію були відправлені Назар Коваленко і Надія Боровська, які сиділи в літаку поряд. При цьому нашим скороходам пощастило більше, ніж за тиждень до того метальникам, які збиралися виступити на Кубку Європи з легкоатлетичних метань у хорватському Спліті. Через позитивний тест Олександра Іваненка організатори не допустили до виступу команду загалом.

Життя у стресі

Повернувшись додому з медалями, наші скороходи не виглядали аж надто щасливими. Річ у тім, що в олімпійський рік випробовування для них лише розпочинаються. Особливо для тих, хто ще не відібрався на Ігри в Токіо. Мова найперше не лише про зовнішній, а й про внутрішній відбір. На жіночій дистанції 20 км олімпійський норматив виконали відразу шестеро дівчат і протягом найближчого місяця тренерам доведеться визначити трьох найдостойніших. Звісно, тренерський штаб очікував, що певну ясність внесе чемпіонат Європи у Подєбрадах. Проте там усе українське тріо подолало дистанцію на диво рівно. Першою з українок і шостою в загальному заліку стала Олена Собчук (1:29.54). Лише у двох секундах позаду фінішували Ганна Шевчук і Людмила Оляновська. За фотофінішем Шевчук стала сьомою, а Оляновська посіла восьме місце. Крім них, олімпійський норматив виконали Марія Сахарук, Надія Боровська й Інна Лосєва (Кашина), котрі в Подєбрадах не стартували.


Людмила Оляновська, Олена Собчук і Ганна Шевчук / Фото автора

"Розраховували, що котрась із дівчат пройде дистанцію трохи швидше, – зізнається старший тренер збірної України зі спортивної ходьби Денис Тобіас. – Проте така внутрішня конкуренція – це приємні клопоти. В Подєбрадах було приємно спостерігати, коли разом ідуть три іспанки, а за ними – три українки. То була красива боротьба, яка зі сторони дивилася дуже ефектно. Іспанки наразі були об’єктивно трохи сильнішими. У них вищі і поточні результати, і особисті рекорди. Проте наше срібло теж є неабияким досягненням, бо на жіночій "двадцятці" Україна командою залишалася без медалей 11 років".

"Розраховувала пройти в Чехії краще, – каже Олена Собчук. – Під час гірської підготовки в Киргизстані ми гарно підготувалися. З одного боку, я пройшла зі стабільним часом, з яким іду втретє за останніх три місяці. Але хотіла покращити особистий, встановлений рік тому рекорд (1:29.12). Але тішить командне досягнення – Україна серед жінок не потрапляла в призери таких змагань дуже давно.

А найкращий свій час тепер уже розраховую показати на чемпіонаті України в Сумах. Там мені треба або виграти, або покращити два ліпших за мене у рейтингу результати. В мене наразі третій час в Україні, але третьою на Олімпіаду поїде та дівчина, яка стане чемпіонкою України. Розслаблятися за таких умов не можна.

З іншого боку, в Сумах буде четвертий старт за неповних чотири місяці. Між тим – постійне відпрацьовування, виснажлива робота. Відпочинку немає взагалі, вже звикла жити у стресі. Зараз треба налаштовуватися на вирішальний ривок, віддати останні сили. А треба зберегти сили й до самої Олімпіади, щоб достойно виступити в Токіо. Сподіваюся, відберуся туди, а після чемпіонату України, перед заключним етапом підготовки відновлю сили бодай частково.

Можу сказати, що розуміючи, наскільки висока конкуренція, я готова до всього. На Олімпіаду поїдуть найкращі. Кожна з нас це розуміє і це було видно зокрема під час старту в Подєбрадах, де всі наші дівчата підтримували одна одну".


Олена Собчук і Ганна Шевчук / Фото автора

"Своїм виступом задоволена десь наполовину, – каже Ганна Шевчук. – Це був мій другий після виходу з декрету командний чемпіонат Європи. Сьоме місце поміж таких сильних суперниць – результат непоганий, як для поновлення кар’єри. Але йшлося важко, я перетерпіла дуже багато складних моментів і змогла наздогнати наших дівчат, зібравши в кулак усі сили. А Люду Оляновську на фініші навіть випередила.

Наразі маю за світовим рейтингом другий результат, тому коли побачила після 15 км, що ніхто з наших дівчат до мого часу не дотягується, могла б заспокоїтися. Але, одначе, хотіла багато не відстати. Внутрішня конкуренція для мене зараз навіть важливіша, ніж зовнішня. Будемо боротися до останньої миті.

Наступний старт у нас запланований на 6 червня у Сумах, але я в ньому, вочевидь, участі не братиму. Маю проблеми зі здоров’ям, мушу підлікуватися. Якщо мені пощастить і ніхто з дівчат мого часу не покращить, усе буде гаразд. Розраховую, що виступатиму на Олімпіаді, але при цьому конкуренція на ставлення до дівчат не впливає. З Оленою Собчук ми взагалі подруги. Ми завжди ділимо в готелі номери. Гарні стосунки в мене і з Людою Оляновською".


Людмила Оляновська / Фото автора

"Конкурентки ми лише на трасі, – додає Оляновська. – Пакостей одна одній ми точно робити не будемо. Про це не може бути мови. До відвертих сварок і рукоприкладства справа теж не доходить. Наразі конкуренція впливає таким чином, що ми одночасно стартуємо і фінішуємо. При тому що боремося і намагаємося зробити відрив.

Загалом враження від змагань у Подєбрадах у мене вельми позитивні. Цю трасу я вже знаю. Вона чудова, швидкісна. Хотілося на ній здобути перепустку на Олімпіаду. Але оскільки фінішували з Оленою та Анею секунда в секунду, продовжимо боротьбу на чемпіонаті України в Сумах.

По собі можу сказати, що наче й готова непогано, але постійно щось заважає – десь погодні умови, іноді перебираю з навантаженнями на тренуваннях. До всього місяць тому ще й перехворіла на Covid-19. Це не виправдання сьогоднішньому результату, але як каже мій тренер Анатолій Соломін, "стабільність – ознака класу". У цьому сезоні стартувала тричі і щоразу показувала схожий час – 1:29.50, 1:29,53, 1:29.56. Звісно, спробую на чемпіонаті України пройти швидше, але надто вище голови під час підготовки стрибати не будемо. До старту залишається лише три тижні. Важливо не перетренуватися. Мінімум тиждень має бути відновлювальним, а далі розпочнеться підходяща робота".

Важкий вибір

Натомість на 50-кілометровій дистанції у чоловіків два з трьох учасників Олімпіади від України вже відомі. Один із них – уродженець села Верхня Калуського району на Івано-Франківщині Мар’ян Закальницький – від участі в командному чемпіонаті Європи навіть був звільнений. Річ у тім, що Мар’ян, який у 2018-му здобув перше в незалежній українській історії континентальне золото в особистому заліку, відзначається стабільно високими результатами і виглядає беззаперечним лідером нашої команди з ходьби на 50 км. А ось другу олімпійську путівку забронював за собою волинянин Іван Банзерук. У неділю в Подєбрадах він тривалий час лідирував, але не втримав переваги і фінішував 11-м – 3:53.51. Що, втім, посприяло здобуттю командної бронзи.


Іван Банзерук / Фото автора

"Поставив би собі п’ятірку за десятибальною системою, – коментує свій виступ Банзерук. – Була б особиста медаль – оцінка була б вищою. В 2017-му я на схожих змаганнях переміг, тому цього разу теж налаштовувався на особисту перемогу. На жаль, не вдалася кінцівка дистанції. Зрештою, враховуючи, що це олімпійський рік і вся підготовка спрямована на те, щоб вдало виступити в Токіо, надто не засмучуюся. Думаю, зараз до найвищих результатів трохи не дотягую психологічно. Працюємо далі.

Знаєте, що для мене важливо? Що в Подєбрадах я показав, що маю чисту техніку ходьби. А то українські судді змусили в цьому засумніватися. Восени вони зняли мене з дистанції на чемпіонаті України, на недавньому відборі в Луцьку знову поставили в піт-лейн. Розумієте, на змаганнях за кордоном у мене проблеми були хіба дуже давно, на початку кар’єри. А в Україні судді чомусь карають постійно. Мені важко зрозуміти, чому так відбувається. Це тисне психологічно".

Зауважимо, що за ще одну ліцензію на 50-кілометровій дистанції посперечаються іванофранківець Валерій Літанюк, який у Подєбрадах фінішував 13-м (3:55.45), а також Ігор Главан, який чотири роки тому був другим на цій трасі і якому належить рекорд України. Цього разу він фінішував 17-м (3:58.12).

"На попередньому чемпіонаті Європи Україна на 50-ти кілометрах теж здобула бронзу, тому ми сподівалися, що в Подєбрадах виступимо мінімум не гірше, – коментує Денис Тобіас. – Інша справа, що зараз ми претендували й на медалі вищого ґатунку. Банзерук тривалий час тягнув лідируючу групу. Але на останніх десяти кілометрах у нього виникли проблеми зі шлунком. Дистанцію Іван завершував на морально-вольових. Банзерук – боєць, він входить до лав збірної останніх років 10. Він нас не підводить.

Виправдав очікування і Літанюк. Перед чемпіонатом Європи ми прийняли непросте рішення – взяти на змагання Валерія, а не учасника трьох Олімпіад, 36-річного Сергія Будзу. Змагання показали, що ми не помилилися. Тепер, на заключному етапі подивимося, хто в нашій команді поїде на Олімпіаду третім – Літанюк чи Главан".

Зауважимо, що на дистанції 20 км серед чоловіків олімпійські нормативи виконали Едуард Забуженко та Іван Лосєв. На найближчому чемпіонаті України до них спробує долучитися хтось іще.

"Підсумовуючи виступ на командному чемпіонаті Європи, можу сказати, що дві медалі в команді – це добре, – каже Денис Тобіас. – До старту вся команда перенервувала. Могли взяти й три нагороди, але на 20-кілометровій дистанції серед чоловіків загубили медаль перед самим фінішем. Збірній Німеччини ми програли лише очко. Ми задоволені тим, що побачили свій поточний рівень".

Вибір без вибору

Окрім того, усі українські скороходи найближчим часом вимушені будуть вакцинуватися від Covid-19. Це вимушена міра, хоча ризик, що через побічні ефекти вакцинації атлети випадуть на якийсь час із тренувального процесу, існує. Проте нещеплених осіб на Ігри не допустять.

"Буду вакцинуватися, – каже Людмила Оляновська. – Думаю, що після того, що перенесла і через місяць стартувала, гірше вже не буде. Під апаратом ШВЛ не лежала, але 14 днів було дуже важко – висока температура, порушені всі природні процеси. Ми перехворіли всією сім’єю. Знаєте, навіть після того я боюся не ще раз захворіти, не ускладнень після щеплення, а відміни Олімпіади. Для спортсменів цей старт – найголовніший у житті. Всі люди бояться не померти, а ми хвилюємося, щоб не відмінили змагань".

"Під час медогляду в Києві здавала тест на антитіла і виявилося, що хворобу я перенесла, але не відчула цього, – говорить Олена Собчук. – Вакцинуватися буду, якщо відберуся на Олімпіаду".

"Не знаю, може, хворів на коронавірус, але хвороба минула безсимптомно, – каже Іван Бензерук. – Тесту на антитіла не здавав. 18 травня проходитиму першу вакцинацію. Свідомо відтягував цю мить до завершення чемпіонату Європи. Подивлюся, якою буде реакція. До Олімпіади ще є час. Навіть якщо будуть побічні ефекти, відновити форму ще встигну. До Олімпіади готуємося як до звичайних змагань, без притаманного мандражу. Думаю, якщо в Токіо зможу пройти по своєму найкращому результату, то зможу претендувати на медалі. Зізнаюся, мені вже навіть не віриться, що Олімпіада може відбутися. Готуємося і не знаємо до чого. Добре, хоч чемпіонат Європи відбувся, а далі буде видно".

"Вакцинуватимуся вже після того, як знатиму, чи потрапляю на Олімпіаду, – говорить Ганна Шевчук. – Наразі можу цю мить відкласти. Коронавірусом ще не хворіла. Якщо потраплю на Ігри, то вибору – щепитися чи ні – не буде. А не потраплю – ще питання".

"Деякі наші спортовці вже вакцинувалися і, на щастя, уникнули побічних ефектів, – додає Денис Тобіас. – Для мене самого перша вакцинація минула безболісно. Тому, сподіваємося, сформувавши за підсумками чемпіонату України, який відбудеться 6 червня, склад команди на 20-кілометровій дистанції серед жінок, спокійно вирушимо у Киргизстан, де в умовах високогір’я проведемо заключний етап підготовки до Олімпійських ігор".

Додамо, що старт Олімпіади в Токіо запланований на 23 липня.