Ukraine

Луческу на коні, полтавська магія та скандали у чемпіонаті безхатченків – підсумки УПЛ

Ось і добіг кінця черговий сезон нашого улюбленого серіалу під назвою "УПЛ". Він завершився так же швидко, як і розпочався – відкриття провели вже за три тижні після фіналу попереднього чемпіонату, а останні три тури втиснули у сім днів. Серпневі матчі переносились на квітень, більшість клубів їздила на домашні поєдинки в інші міста, а деякі колективи відмовлялися виходити на поле. Ну хіба це не цікаво?

Шахтар кращий за Динамо і сенсаційний дует форвардів – символічна збірна сезону УПЛ

Але й футбольних історій було достатньо. Прихід Луческу в Динамо і чемпіонство киян, падіння Шахтаря, бомбардири з провінції, якісні легіонери, повернення колишніх зірок – всього одразу й не згадаєш. Настав час оцінити сезон УПЛ 2020/21.

Найкраща команда сезону

Динамо – найсильніша команда УПЛ 2020/21, тут не може бути двох думок. Перша позиція у таблиці та відрив від Шахтаря у 11 очок є максимально заслуженими – "біло-сині" були найкращими як за реальною статистикою, так і за очікуваною. Підопічні Мірчі Луческу не мали проблем з реалізацією і не забивали з нічого (59 голів, 59,43 xG), стали лідерами за якістю оборони (15 пропущених, 15,53 xGA) й випередили "гірників" на 11 очікуваних залікових балів.

Відібрати очки у киян змогли тільки Десна (1:1, 0:0), Колос (2:2), Зоря (1:1) та Шахтар (0:3). Два голи в домашньому Класичному "біло-сині" пропустили вже після вилучення в першому таймі, а у Суперкубку та навесні проти Шахтаря сильнішими були підопічні Мірчі Луческу (3:1, 1:0). Взагалі, у ключових матчах динамівці вбо впевнено перемагали, або вигризали результат на характері.

Динамо – абсолютний чемпіон УПЛ: безжальний вирок Шахтарю та решті конкурентів

Нинішнє Динамо здатне вести гру від глухої оборони або агресивно йти вперед. Може контролювати поєдинок через рух і темп передач, а може нав'язати сотні єдиноборств. Кияни працюють і через короткий пас, і через закидання, і через розумні переміщення центрхавів. "Біло-сині" перестали вважатися колективом, який лишень багато бореться й контратакує через Циганкова. Цієї ж гнучкості не вистачило Шахтарю, та і загалом в УПЛ немає команд з настільки широким арсеналом.

Тренер сезону

У здатність 75-річного коуча створити сильний проект вірили одиниці. Все ж за його плечима стояли провали в Зеніті та збірній Туреччини, а менеджмент Динамо тягнув результати на дно. Та і загалом усі якось звикли до думки, що нічия з Яблонцем – це і є рівень киян.

А Мірча взяв і створив топ-команду. Про переваги його Динамо вже було написано вище, однак важливо розуміти, в яких умовах Луческу створював монстра – у нього не було ні зіркових трансферів, ні сильного менеджменту, а по ходу сезону румун втрачав на тривалий термін Вербіча, Бурду, Тимчика, Циганкова й Попова. В якийсь момент коронавірус викосив половину основи, але Динамо все одно трощило суперників у чемпіонаті!

Перед стартом сезону всі очікували, що в Київ поїдуть бразильці, на яких все і буде триматись. Втім, вже на зборах стало помітно, що найбільше уваги тренер приділяє Цітаішвілі та Тимчику, а після розгрому Олімпіка в першому турі Луческу підкликав Супрягу, довго щось розказуючи. Прямо як Гвардіола з Кімміхом!

Мірча нічого не просив, а працював з наявними кадрами, пояснюючи кожному з футболістів вимоги, шукаючи їм нові ролі й сміливо кидаючи в бій молодь. Зокрема, Динамо стало другою командою в Європі за кількістю хвилин, наданих вихованцям – 16 випускників академії провели на полі 60,2% часу від усіх гравців, залучених у чемпіонаті.

Як наслідок, засяяли зірки Забарного та Сироти, Бущан закріпився у збірній, Сидорчук виявився одним з найкращих центрхавів УПЛ, а майже знищений попередниками Шапаренко став перлиною чемпіонського Динамо.

Динамо запропонувало Луческу продовжити контракт, – Циганик

"Я привітав гравців. Сказав, що різниця очевидна – торік в цей час програли Колосу 0:2, зараз виграли 3:0. Ті ж гравці, але з іншим менталітетом, з іншим бажанням грати, з іншим бажанням поважати свою професію", – заявив Мірча в неділю. Саме завдяки цьому прогресу він і заслужив право називатися тренером сезону.

Провал сезону

Шахтар відстав від Динамо на 11 очок як у реальній таблиці, так і в таблиці очікуваних показників – при цьому "гірники" жодного туру не завершили на першій позиції! До листопада команда Луїша Каштру взагалі йшла третьою, а перша осічка сталася вже в другому турі, коли вдалося врятувати нічию з Рухом. Так-так, саме врятувати, адже львів'яни виглядали на порядок краще.

Кривцов – про результати Шахтаря: Ми провалили цей сезон, впали нижче за дно

Рух, Зоря, Десна, Ворскла, Олександрія, Колос – всі ці команди зуміли відібрати очки у Шахтаря ще до лютого, а навесні сталися поразки від Зорі, Динамо й Львову. При цьому "містяни" забили три голи, а у Класичному "гірники" завдали лиш один удар у площину. А це ми ще про Агробізнес не згадуємо!

Проблема полягала навіть не у поразках аутсайдерам, а у причинах невдач – бразильські "сенатори" били байдики в УПЛ і навіть саботували тренування, розуміючи неминучість звільнення боса. Реальної заміни тому ж Ісмаїлі чи Тайсону клуб не шукав, а вікова ланка атаки не тільки просіла у швидкості, а ще й втратила цікаві канали для обіграшів та вривань.

Провал Шахтаря виявився комплексним – і це дивує найбільше.

Тривога сезону

Зоря у другому поспіль сезоні боролася не тільки за бронзові, а й за срібні медалі. Можливо, луганцям навіть вдалося б зачепитись за ЛЧ, але команда нарвалася на жахливий арбітраж з Олімпіком, та і в цілому грала не настільки переконливо, як рік тому. По суті, "мужики" навіть на 3-тє місце не напрацювали, програвши Десні за всіма очікуваними показниками. Завоювати бронзу вдалося лишень завдяки проблемам конкурентів із кадрами та реалізацією.

"Всіх наздогнали, перегнали, відірвалися": Скрипник побачив прогрес Зорі за рік

На жаль, ці медалі більше не мають сенсу – вони виводять не у групу ЛЄ, а лишень у кваліфікацію. Між тим, Зорю влітку можуть покинути Абу Ханна (лідер оборони), Васіль (основний кіпер), Іванісеня (стрижневий центрхав) і Юрченко (головний креативник), а крім того клуб ризикує залишитись без Кочергіна та самого Скрипника – тренер, за чутками, потрапив у шорт-лист Ференцвароша.

І ось тепер хочеться повернутись до матчу за срібло проти Десни, коли "мужики" тягнули час. Бронза, якій так сильно тішились луганці, була завойована і в наступному сезоні за ненайкращої гри, а от шанс вийти в ЛЧ, схоже, втрачено назавжди. Зоря вже не витягує цей рівень – ну, або ж її на нього не пускає "змова" арбітрів. Тепер ще й існує ризик пролетіти повз ЛЄ, втративши основу.

Магія сезону

Ворскла на початку сезону боролася за перше місце й до кінця жовтня не підпускала Шахтар на другу сходинку, розписавши нічию в особистій зустрічі. Протягом чемпіонату команда не опускалася нижче шостого місця, а у підсумку вона вийшла в єврокубки – за такий сезон можна лишень поаплодувати.

Між тим, Ворскла взагалі ніяк не повинна була потрапляти у топ-5. За очікуваними очками полтавці завершили аж на дев’ятій позиції, причому в обох колах УПЛ "зелено-білі" й близько не відповідали рівню претендента на єврокубки. Восени вони набрали 15,9 очікуваного очка (8 місце), а навесні – 14,6 (10 місце). Загальний перебір становить аж 11 залікових балів. Полтавці стали 13-ми за кількістю ударів, йшли 12-ми за точністю пасів з просуванням, 11-ми за точністю передач на останній третині й при цьому поступалися за темпом навіть Маріуполю.

Ворсклу витягувало лишень шалене везіння. "Зелено-білі" пропустили аж на 10 голів менше очікуваного, перебрали 9 очок і врятували євросезон завдяки поразці Десни в паралельному матчі. Такий фарт рідко розтягується на весь чемпіонат, однак і рік тому ворскляни мали низькі статистичні показники, що не завадило дійти до фіналу Кубка.

"Вони в Туреччині витоптали набережну": Шевчук – про вихід Ворскли в єврокубки та фактор Максимова

Єдиним поясненням такого оверперфомансу може бути диплом із Хогвартса, прихований Юрієм Максимовим. Вочевидь, коуч полтавців – надзвичайно потужний маг, адже він у своїй кар’єрі зберіг в УПЛ три команди (витягнувши дві з дна), вивів Ворсклу в єврокубки й зробив Кулача найкращим бомбардиром. І чхати він хотів на розширену статистику. Браво!

Стабільність сезону

Колос рік тому впевнено зачепився за верхню шістку, дочекався плей-офф і виніс там СК Дніпро-1 з Маріуполем, прорвавшись у єврокубки. У дебютному виступі в еліті! Як правило, після таких успіхів маленькі команди відчувають спад, однак ковалівці доволі рівно пройшли і другий сезон – у підсумку це вилилось у четверту позицію й черговий прорив у Європу.

Щоправда, за очікуваними показниками підопічні Руслана Костишина награли лишень на сьому позицію, а перебір очок становить аж 4,7 пункта. Але не варто вважати успіх Колоса випадковим.

Колос планує кардинально змінити трансферний вектор – майбутнє динамівців у клубі під питанням

У нього є дві важливі складові: тренерський штаб не вигадує нічого складного, пропонуючи простий, енергозатратний і ефективний футбол рівня п’ятого-сьомого місця, а голкіпер Волинець компенсує проблеми в обороні – Євген витягнув понад 15 очікуваних голів у пост-шот моделі.

У команди ідеальний підбір виконавців для гри від єдиноборств, навісів і контратак, а керівництво ще й проводить регулярне підсилення складу – почасти навіть надмірне (Селезньов явно не був потрібен Колосу). Руслан Костишин, своєю чергою, грамотно користується наданими можливостями, не допускаючи відвертих провалів по сезону й періодично влаштовуючи феєрію.

Колос чесно тримався біля зони єврокубків і у вирішальний момент виявився стабільнішим за інших претендентів. І це – у другому сезоні поспіль. Круто!

Тренерський провал сезону

Юрій Калітвінцев програв з Олімпіком 9 з 10 матчів, Георгій Цецадзе не виграв у перших шести (при п'яти поразках), а Остап Маркевич не знав звитяг аж у 11 поєдинках другого кола. Навіть Ігор Йовічевіч провів 7-матчеву серію поразок, однак тренерським провалом сезону варто визнати Дмитра Михайленка.

Цей фахівець користується повагою у тактичних аналітиків. Він вчився в іспанських тренерів і намагається ставити своїм командам атакувальний футбол, але у чемпіонаті 2020/21 Михайленко припустився занадто багатьох помилок. Зокрема, коуч всадив у запас голкіпера Юрчука заради Сарнавського, хоча останній за всіма метриками поступався старожилу й зрештою пропустив 28 голів.

Михайленко звільнений з посади наставника Пафоса через три місяці після призначення

Михайленко намагався змінити схему на 3-4-3, але дніпровці грали занадто повільно й без загострення. Навіть створити належну атмосферу тренеру не вдалося – СК Дніпро-1 восени виявився безвольною командою. Як наслідок, у перших п’яти турах “спортклубівці” не виграли жодного разу, а Дмитро Станіславович першим у сезоні пішов у відставку.

Фіаско Калітвінцева, Маркевича та Цецадзе важко назвати суто тренерським через специфічні умови, в яких опинилися фахівці. У них не було змоги показати всі свої навички – вони лишень латали діри у складі, ростили молодь і спрощували гру заради термінового результату. У Михайленка ж були топ-футболісти, італійські радники та зручний календар. На жаль, у нього не вийшло нічого.

Тренер-відкриття сезону

Анатолій Безсмертний міг дебютувати в УПЛ ще у 2015-му, піднявши скромну Полтаву в еліту, однак стрімке зникнення клубу залишило тренера за бортом еліти. Наступні шість років він працював по командах Першої та Другої ліг – останньою стало Полісся. І ось, у березні 2021 року, Анатолій Петрович таки став тренером УПЛ, отримавши під свою руку колектив з 15 очками у 16-ти турах. За очікуваними балами його Львів тримався на дні з пристойним відставанням.

"Кращими за нас було лише Динамо": Грисьо назвав головну зміну у Львова після приходу Безсмертного

Дебют нового коуча припав на розгром від Зорі, але вже у другому своєму матчі його підопічні принизили Шахтар (3:2) – в наступних же дев'яти "містяни" взяли 4 перемоги й 2 нічиї, прибивши Десну й Олександрію. Внаслідок такого ривка команда піднялася аж на 8 позицію, хоча був шанс піднятись ще вище!

Так, Львів нічого геніального не демонстрував, перемагаючи завдяки швидким контратакам, однак попередники не змогли поставити і такого футболу. При цьому "містяни" навчилися набирати максимум очок у нічийних або навіть програшних матчах (як з тією ж Десною) – щоправда, за оверперформансом пішов спад наприкінці сезону, але до того часу "синьо-золоті" вже вирішили свої завдання.

Анатолій Безсмертний зумів поставити ефективну гру в критичний момент, мобілізував команду й прибив кількох топів у своєму дебютному виступі в УПЛ. Браво! Однозначно, він став головним відкриттям вітчизняного тренерського цеху.

Перспективний тренер сезону

Іван Федик отримав прізвисько "українського Нагельсманна" за свою молодість (йому всього 33 роки) та цікаві ідеї. Після виходу Руха в УПЛ цей нікнейм став насмішкою – львів'яни стартували з 2:5 у Полтаві й здобули першу перемогу аж у грудні, розгромивши СК Дніпро-1.

"У Шахтарі і я був би хорошим тренером": Козловський – про роботу Федика в Русі

Втім, у другому колі Рух пройшов швидкий шлях від ганьби сезону до тренерської команди, яка мало в чому поступається весняному СК Дніпро-1. Цей прогрес не став наслідком гори трансферів (хоча Борячук заграв) – Федику доводилося тасувати склад, проводити подвійні заміни на 30-х хвилинах, змінювати схеми й витримувати по 4 гри за 12 днів. Ідеалу молодий тренер не досягнув і досі, але нинішня безпрограшна серія Руха становить 7 матчів (при 4-х перемогах).

Іван Федик продемонстрував конкретно тренерський перформанс, намагаючись грати у футбол, а не в бий-біжи. Це – дуже круто! В наступному сезоні за роботою "українського Нагельсманна" буде спостерігати так само цікаво, як і за його флеш-інтерв'ю.

Бомбардир сезону

Влад Кулач завжди вважався хорошим варіантом для команд із середини таблиці. Він швидкий, пластичний і має потужний удар – три роки тому нападник забив Маріуполю у стилі Бейла з фіналу ЛЧ-2018. Але ж бомбардиром Кулач ніколи не був. Його максимум до сезону 2020/21 – 6 забитих м'ячів у чемпіонаті.

Тепер в його активі аж 15 голів за сезон УПЛ! Владислав завоював "золотий бутс" вітчизняної першості, випередивши Циганкова аж на три забитих м'ячі. Ніякого фарту в цьому перформансі не було – Кулач йшов у ритмі 0,53 xG за гру і має одну з найкращих розширених статистик серед усіх нападників чемпіонату. Щоправда, в його активі аж 5 пенальті, але то, як говорив класик, таке.

Кулач стане гравцем Динамо, – джерело

Юрій Максимов вже просить внести Кулача до розширеного списку збірної. Звісно, Кулач заслужив на це, але мінусів у його грі теж достатньо – він рідко зустрічається з м'ячем (не більше 12 дотиків за гру, не більше 3-х у штрафному) і майже не просуває атаки передачами (не більше 4-х таких пасів за матч). Ворскла взагалі повинна йти у другій половині таблиці, однак вона вийшла в єврокубки – і без Влада цього б не сталося. Саме тому всі ці цифри можна викинути у смітник.

Повернення сезону

Коли повертаються царі, про приїзд Мілевського та Гладкого можна забути. Ще на презентації новачків Євген виділявся, по-царськи зависаючи в окулярах із заточкою максимально самовпевненої зірки – за цим було банально смішно спостерігати. При цьому ще до виходу на поле в ЗМІ запалали дискусії щодо того, навіщо Селезньов ковалівцям.

В гру нападник не вписався. Для глибини складу Женя підходив ідеально, але його наявність в основі гальмувала й обмежувала енергозатратний футбол Колоса – втім, свої 5 пенальті Селезньов реалізував, а без його вміння бити "11-метрові" підопічні Руслана Костишина програли Динамо в Кубку й втратили низку очок в УПЛ.

Головний же перфоманс Євген творив поза полем. У перші ж дні в Колосі він відправив своїх хейтерів на три букви, а в матчі з СК Дніпро-1 "цар" забив гол, співав заряди ультрас Дніпра й посварився з Ігорем Йовічевічем на політичному поприщі (хоча потім обидва вихваляли один одного). Ба більше – людині, яка показувала Селезньову фак з трибун, Женя запропонував розібратись особисто. Зрештою, все завершилось скандальним виключенням з команди, про яке і досі нічого не зрозуміло.

Можна не любити Селезньова, але не тішитись поверненню такої веселої й неоднозначної персони неможливо. Без "царя" було б нудно.

Ветеран сезону

Після провалу в Динамо та невиразного вояжу в Туреччину 33-річного Гладкого списали, тож його перехід у Зорю в кращому випадку вважався розширенням складу. Втім, Сашко не просто повернувся, а і відродив свою молодість – в його активі аж 10 голів в УПЛ.

Востаннє він провів не менше десяти голів аж у сезоні 2014/15, в часи виступів за Шахтар. В наступні сім років Гладкий не міг забити більше п'яти. Було б прикро, якби нападник з такою біографією завершив на дні десь у турецьких "пердивах" – на щастя, Олександр зумів повернутись у топ. Браво!

Легіонери сезону

Шахаб півроку провів без футболу внаслідок розриву контракту з корейським Сувоном і потрапив у Олімпік лишень завдяки нарізці хайлайтів у LinkedIn, однак в першому колі УПЛ іранський форвард забив аж 8 голів! На зимову паузу він пішов у статусі головного бомбардира чемпіонату, а під час зимової паузи його перехід у Зорю перетворився у скандальну сагу. На жаль, у складі луганців перс провів всього два голи, хоча обидва виявились важливими – Шахаб приніс перемогу у важких матчах проти Маріуполя та Олімпіка.

Його "родзинкою" у сезоні 2020/21 стали дальні удари та регулярні відкривання в недодачу. Вони провокують висмикування захисників із лінії й створюють простір для партнерів, але сам форвард частенько не помічає створених собою ж можливостей. Нападник реально посилив УПЛ, однак над ним необхідно працювати.

Було б несправедливо забути і про Маріо Чуже. Орендований хорват, якого Ігор Йовічевіч пам’ятав по роботі в Динамо Загреб, у перших поєдинках не сподобався, однак про це швидко забули. Атакувальний хав за 12 матчів провів 7 голів і змарнував ще кілька нагод для взяття воріт, а за функціоналом та впливом на гру його почали порівнювати з Томасом Мюллером.

СК Дніпро-1 готовий відпустити двох лідерів, побореться за гравців Динамо і Шахтаря і готується до втрати легіонерів

Чуже, як і Томас, виконує роль раумдойтера, шукаючи й створюючи простір на полі – він не прив’язаний до однієї позиції, блукаючи по всій площині поля. Маріо прекрасно заповнює зони завершення, володіє класним ударом і передачею. Втратити такого новачка було б дуже прикро – втім, СК Дніпро-1, за чутками, готує за хорвата мільйон.

Проспект сезону

У визначенні головного відкриття сезону серед молодих футболістів варто зробити розмежування між грандами та іншими клубами. Серед перших виділяється Забарний – 18-річний центрбек дебютував у серпні, а вже у жовтні він став основним у Динамо та збірній. Ілля не вилітав зі старту протягом усього сезону й видав кілька фантастичних оборонних перфомансів.

Так, Забарний не є ідеальним, але у 18 років важко грати на рівні Серхіо Рамоса. Ілля помиляється при подачах та припускається окремих провалів, але швидко прогресує: у першому колі він фолив 0,75 разу за матч, вигравав по 4,42 єдиноборства за 90 хвилин і перемагав у 61% єдиноборств в обороні – в другому ж порушень стало менше (0,43), а боротьба стала кращою (5,66, 73,28%). Красень!

Серед інших команд особливо вирізнявся Бондаренко. 20-річний атакувальний хавбек Маріуполя за 21 матч провів 8 голів та 3 асисти – це 40,7% від усіх голів азовців. Артем ефективно просував м'яч, зробив хет-трик з Інгульцем, двічі був визнаний футболістом місяця у клубі й став основним у молодіжній збірній. Шахтарю терміново потрібно задуматись над кращою орендою для такого таланта.

Бондаренко озвучив свою ціль на наступний сезон – хавбек став лідером Маріуполя і отримав виклик у збірну України

Футболіст-провал сезону

А пам'ятаєте, як Болонья влітку давала за Супрягу 12 мільйонів євро, а вся Італія писала про надзвичайний талант нападника Динамо? Тоді Ігор Суркіс, за чутками, бажав отримати не менше 15-ти, але чи може він вимагати їх зараз? Питання риторичне.

Немає сумнівів, що Супряга – талановитий форвард, у якого ще вся кар'єра попереду, але прямо зараз доводиться констатувати катастрофічний провал. Владислав починав у статусі трансферної цілі італійських клубів і став єдиним чистим форвардом Динамо на цілих півроку з доступом до матчів ЛЧ – у підсумку скаути побачили всього два голи за сезон і відправку в запас після повернення Бєсєдіна. Щонайгірше, Супряга виглядав чужорідним тілом у команді.

Залишається вірити, що це лишень проблеми зросту, однак клуби на кшталт Динамо довго на прогрес не чекатимуть. Не кажучи вже про Серію А.

Розчарування сезону

Колос у минулому сезоні став народною командою, за яку вболівала вся країна, однак під кінець сезону 2020/21 від шарму не залишилось і сліду.

Головним репутаційним ударом став скандал у потязі після матчу з Минаєм – причому проблема полягала навіть не у поведінці футболістів (ми дійсно не знаємо, як все було насправді). Колос відштовхнув від себе неприйнятною реакцією: прес-служба "наїхала" на журналістку, якій вдалося розкопати інформацію, а Руслан Костишин з фігурантами скандалу почав всім говорити про відсутність доказів – при цьому коуч не стримував матюків і суперечив сам собі. На цьому тлі іншими барвами заграв скандал з Селезньовим.

Втім, і на футбольному полі відбувалося щось дуже дивне – Колос заробив аж 13 пенальті. Іноді їх призначали навіть за фоли, які сталися перед штрафним. Іван Федик після перемоги в Ковалівці явно натякнув, що на цьому стадіоні щось нечисто, хоча Колос і у свої ворота отримав з десяток "11-метрових".

Подібний арбітраж в умовах УПЛ виглядає підозріло для фанів, а в купі зі скандалом у потязі та агресивною реакцією клубу (при непереконливих аргументах на свою користь) він призвів до обвалу симпатій. Тепер вихід у єврокубки тішить тільки ковалівців, а не всю Україну.

Скандал сезону

У сезоні УПЛ 2020/21 відбулося одразу шість топ-скандалів. Технічна поразка Інгульцю, відсторонення Селезньова, розбірки навколо Колоса, відмова Миная виходити на матч, мовний наступ від Віталія Шумського та Гельзінгейт – навколо цих історій палали коментарі й били горщики керівники українського футболу.

Гельзінгейт серед них виділяється особливо. По-перше, через яскравість – не щодня власник клубу УПЛ вривається в ефір після матчу з Шахтарем, перебиває тренера й матюкає арбітрів, УАФ та експертів ТК "Футбол". По-друге, цей скандал мав найбільші наслідки: Олімпік прогнали зі стадіону імені Лобановського, Владислава Гельзіна збиралися дискваліфікувати довічно, а дискусія щодо суддів призвела до неймовірного рішення –з нового сезону вони почнуть давати флеш-інтерв'ю!

По-третє, скандал вчергове розкрив усю специфічність УПЛ. З одного боку, арбітрів і всю систему вітчизняного футболу критикувала людина, у якої U-21 спалилася у грі на контору – причому система, яка так бісить Гельзіна, десь "загубила" рішення стосовно одного з "договірняків" Олімпіка. УАФ відповіла публічною подякою Лучано Лучі за прекрасну роботу. У відповідь Гельзін почав зливати скріни з хамськими коментарями голови комітету арбітрів у Телеграм (але не факт, що то не фейк).

Олександр Денісов, своєю чергою, зізнався у інформаційній підтримці Олімпіка під час скандалів з "договірняками". "Ми також розуміли, що хтось у щось загрався. Причому на це побічно і прямо вказували ті, хто ці речі обслуговували. Але особисто я розумів, що значно важливіше зберегти і клуб, і людину, яка готова інвестувати ці кошти, ніж розмазати і знищити його за ігри на ставках в договірні матчі", – заявив гендир ТК Футбол.

Тепер же він публічно відмовився захищати донеччан – але не через хамську поведінку Владислава Гельзіна, а через “наїзд” на експертів телеканалу. Прекрасна позиція для журналіста, браво!

За таку виставу варто поаплодувати усім. Це було фантастично!

Ганьба сезону

Вашій увазі – скріни зі станом газону під час зустрічі між Маріуполем і Минаєм 20 березня. Це був перший домашній поєдинок азовців у сезоні УПЛ 2020/21 – попередні вісім підопічні Остапа Маркевича провели у чужих містах, адже реконструкція стадіону ім. В. Бойка затягнулася на сім місяців! У підсумку гра завершилась без голів і з двома травмами, які отримали на рівному місці. Після цього арена закрилася ще на півтора місяця.

Для Інгульця рідним став стадіон у Кропивницькому – арена у Петровому, на якому збираються приймати Реал, залишається недобудованою. Маріуполь свої "домашки" провів аж у шести містах, Львів приймав Шахтар у Харкові, Олімпік прогнали зі столиці, Десна грала там протягом трьох турів через відсутність підігріву вдома, а Рух зіграв з Десною на несертифікованому Скіфу. І це ще не весь список випадків "бомжування" в УПЛ. Лишень Ворскла всі домашні матчі відбігала у Полтаві.

Навіть луцький Авангард приймав поєдинки еліти, а найбільше дісталося стадіону імені Лобановського – за 22 дні він прийняв шість матчів і тренування Брюгге, почасти працюючи в режимі двох ігор за дві доби. Все завершилось офіційною забороною проводити зустрічі на цьому газоні.

Між тим, чемпіонат розширюється до 16 клубів, а в лідерах Першої ліги йде Верес – ще один безхатченко зі стажем. Супер! Саме так ми й повернемо велич чемпіонату зразка 2013 року.

Football news:

Scotland coach Clarke: There were a lot of good moments during the group stage, but no points scored
England are the most boring group winners in history. Two goals were enough! And at the World Cup, the Italians once became the first even with one
Dalic - to the fans after reaching the Euro playoffs: You are our strength, and we will be your pride
Modric became the youngest and oldest goalscorer in Croatia at the Euro
Czech Republic coach Shilgava: We came out of the group and fought with England for the first place. We got what we wanted
Gareth Southgate: England wanted to win the group and continue to play at Wembley-and it succeeded
Luka Modric: When Croatia plays like this, we are dangerous for everyone