У майбутньому перемога залежатиме від розвитку технологій та майстерності військових, які мають навчитися сучасну зброю і технології застосувати на полі бою. Той, хто задовольняється застарілими стандартами зброї, гарантовано програє ще до першого пострілу.

Для України, яка вже 8 рік поспіль перебуває у стані неоголошеної війни, розв'язання цього питання напряму пов'язане із збереженням її незалежності. Тим більш, зважаючи на те, що підступна держава-агресор у цьому напрямку явно не пасе задніх. Саме тому майбутнє вітчизняного військово-промислового комплексу, стало провідною темою форуму "Ефективна промисловість для обороноздатності", який відбувся нещодавно в Одесі.

В Україні провели важливий форум

У 2020 році пандемія COVID-19 та карантинні обмеження змусили організаторів змінити звичний формат проведення форуму. Тож експерти спілкувалися онлайн. У 2021 році "жива" зустріч стала можливою завдяки тому, що усі області України перебували у "зеленій" зоні щодо показників захворюваності на коронавірус. Хоча організатори Львівського безпекового форуму, який у 2021 році проходив в Одесі, зізнались, що ризик скасування заходу – був.

Я вважаю, що це є така історія метафізична, головне майте добрий задум і обов'язково космос вам допоможе його реалізувати,
– зазначила віцепрезидентка Київської школи економіки та співголова Львівського безпекового форуму Оксана Сироїд.

Крім того, організувати подібний форум було непросто, адже діяльність Укроборонпробу завжди була утаємничена. За словами Сироїд, Укроборонпром задумав зробити конференцію присвячену оборонній промисловості. Це дозволить мати прагматичну дискусію.

Показово, що заради пошуку рятівної формули розвитку для організації заходу об'єдналися Львівський безпековий форум та Державний концерн Укроборонпром. Як пояснила Сироїд, установа не мала досвіду проведення публічних заходів, тож захід провели спільно. "Ми маємо довіру в експертному середовищі, міжнародних партнерів, ми маємо ресурси. Ось власне як реалізувався цей задум", – підкреслила вона.

сироїд
Сироїд розповіла про організацію форуму в Одесі / Скриншот з відео 24 каналу

Учасниками обговорення стали представники НАТО

Залучене авторитетне професійне коло учасників яскраво засвідчило – ті, кому небайдужа доля суверенітету країни життєву важливість цієї проблеми сповна оцінюють та глибоко її розуміють. Участь у обговоренні взяли представники НАТО, експерти, українські військові, представники державних та приватних оборонно-промислових підприємств.

Звичайно, я думаю що репутація відіграла тут одну з найважливіших ролей, тому що з такими організаціями як фонд Маршала, Представництвом НАТО в Україні, і з фондом Ганса Зайделя ми маємо роки досвіду спільної праці,
– заявила Сироїд.

Серед важливих питань реформування вітчизняної оборонки, зокрема, обговорювалися перспективи розвитку високоточного озброєння в Україні, майбутнє авіабудування, а також роль безпілотної техніки під час військових операцій на суші, морі та в повітрі.

Генеральний директор державного концерну Укроборонпром Юрій Гусєв зауважив, що компанія має конкурентну продукцію серед радарних систем, високоточного озброєння, серед оборонної техніки і активно співпрацює з міжнародними партнерами щодо розвитку окремих проєктів і програм спрямованих на завантаження підприємств.

Україна отримала спадок від СРСР

Увага до перспектив вітчизняного ВПК пов'язана не лише із тією загрозою, яку несе сьогодні Україні Росія. Крім того, перед очима компетентного середовища розгорталася історія нехтування з боку держави інтересами української "оборонки". Та невтішні наслідки такого байдужого ставлення. Адже на момент здобуття незалежності, Україна отримала у спадок від Радянського Союзу доволі солідний військово-промисловий потенціал.

На території колишньої УРСР було зосереджено близько третини усіх потужностей радянської "оборонки". На понад 1 700 підприємствах працювало більш як 700 тисяч працівників. Виготовлялася величезна номенклатура продукції. Деякі напрями були унікальними. Утім відродженій суверенній Україні подібний скарб тривалий час видавався явно обтяжливим.

збройні сили україни
Україна отримала "спадок" від Союзу / Скриншот з відео 24 каналу

На зміну відверто мілітаристській політиці СРСР прийшла багатовекторна миролюбна розгубленість початкової доби незалежності. Замість величезних державних вливань в оборонку – економія на бюджетних витратах і малокерований перехід до ринкових відносин. На початку та в середині 1990-х років було прийнято багато говорити про конверсію.

Коли для того, щоб "вижити", маючи дуже кваліфіковані кадри та унікальне обладнання, підприємство відмовлялося від продукції, скажімо, для космічної галузі на користь товарів ширвжитку. Проте подібний бізнес-маневр вдавався далеко не всім. Частина заводів збанкрутіла та припинили своє існування, деякі – остаточно перейшли на мирні рейки. Решта – лишилися на плаву, зумівши переорієнтуватись на експорт.

Компаній, які продовжували стабільно працювати на задоволення потреб української армії та виконувати держзамовлення практично не лишилося. Вже на початку 1997 року кількість українців, що працювали у військово-промисловій сфері скоротилася удвічі. Згодом цей список скоротився ще. "На плаву" залишилися тільки ті, хто знайшов дорогу на зовнішні ринки озброєнь.

Зрештою український оборонно-виробничий потенціал до 2014 року зменшився майже у 10 разів. Утім й при цьому, українські підприємства робили речі, закриття доступу до яких для тієї ж російської армії стало дуже болючим. Звичайно, ставлення керівництва держави до оборонної промисловості суттєво змінилося із початком агресії з боку Росії. І це, природно, далося взнаки. Утім сказати, що проблему вирішено до кінця, на жаль, поки не можна.

Укроборонпром не задовільняє потреби армії

Український оборонний комплекс не може задовольнити всі потреби Збройних сил. З самого початку війни він задовільняв приблизно 20 – 25% потреби. Однак наразі цифра зросла до 40%, якщо врахувати нові озброєння, які перебувають в стадії випробування і будуть прийняті на озброєння в майбутньому. Про це розповів директор неурядового аналітичного центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бардак.

Питання реформування системи оборонної промисловості є надскладними. Адже під час складання таких планів необхідно врахувати безліч непростих факторів, зокрема:

Крім того, варто враховувати потенціал та задум противника. Обов'язково прораховувати наслідки своїх дій на якомога більше часу вперед. І тільки отримавши відповіді на всі ці питання можна розпочинати впевнений рух державі, яка фактично перебуває у стані війни, коли інтенсивність подій може будь-якої миті зрости до млявого окопного протистояння до розгортання масштабних бойових операцій, звичайно потрібен швидкий результат.

Проте сфера розробки нових зразків техніки поспіху не терпить. Так до громадськості дійшла інформація про загибель декількох військових під час випробувань нового вітчизняного міномету "Молот". Аби цього уникнути, потрібно усе багатократно розрахувати та перевірити. Хоча, зрозуміло, що виробниками рухало бажання дати таку потрібну армії зброю якомога скоріше.

Цикл розробки раніше взагалі вважався 7 років. Ракетний комплекс "Нептун" було створено фактично за (2,5 роки – 24 канал). Тобто, українські зброярі випереджають. Але цикл самого виробництва ми ж нікуди не подінемо – це приблизно від 8 до року і більше,
– пояснив Бардак.

Безперечно, купити нові перевірені зразки військової техніки та озброєння у союзників – це виграти дорогоцінний час. Можливо, на початкових етапах для покриття гострого дефіциту слід так й діяти, але не слід забувати й про економічну складову процесу переозброєння. Тобто працювати паралельно, маючи на меті задоволення як негайних, так й далекоперспективних потреб.

бардак
Бардак розповів про сучасну українську зброю / Скриншот з відео 24 каналу

Україна може отримати користь від нових потужностей

"Країна отримує вигоди від боєздатності власних збройних сил, які отримали нові матеріальні потужності, а також послуги. І нарешті багато оборонних технологій, важливих для війська, також важливі для цивільного населення", – заявив заступник помічника генерального секретаря НАТО з питань оборонних інвестицій Гордон Скіп Дейвіс.

За його словами, це стосується сектору охорони здоров'я, транспортних технологій тощо. Для комп'ютерів це автономність аналізу даних штучного інтелекту, цивільні програми. Інвестиції у технології, пов'язані з обороною, можуть мати вторинний вплив.

Гордон Скіп Дейвіс відкрив другий день Львівського безпекового форуму в Одесі. Його виступ був присвячений розвитку співпраці України та НАТО у сфері оборони та наближення української оборонної промисловості до стандартів Альянсу. За словами високопосадовця Альянсу, це складний і тривалий процес.

Водночас те, що було зроблено для розробки стратегії національної безпеки, національної військової стратегії, оборонного бюлетеня, на його думку, безумовно є вагомим. Важливим є і запровадження деяких ключових фінансових та правових реформ. Зокрема прийняття закону про оборонні закупівлі.

Це наші критичні кроки до перетворення України на життєздатну націю з точки зору її військових компонентів, її військових можливостей. І це речі, які для НАТО та союзників надзвичайно важливі. Тож ми вітаємо сьогоднішній форум, визнаючи, що нам ще належить зробити багато роботи з точки зору реалізації наших планів. Але нещодавній прогрес є цілком, я б сказав, обнадійливим,
– заявив Скіп Дейвіс.

Реформування Укроборонпром

Старт реформуванню та корпоратизації Укроборонпрому має дати ухвалений парламентом напередодні проведення форуму закон №3822. Згідно з законом, держконцерн Укроборонпром перетворять на акціонерне товариство, а підприємства, які входять до його складу – в господарські товариства. У рамках трансформації створять 2 великих холдинги:

За словами Гордона Скіп Дейвіса у цілому структура цього закону дуже важлива, дуже добре обґрунтована, однак є деякі кроки щодо впровадження, які ще мають бути зроблені. Зрозуміло, що заявивши про свій недвозначний намір приєднатися у майбутньому до числа країн-членів НАТО, Україні природно будувати плани у оборонній сфері з огляду на норми, прийняті в Альянсі.

Володимир Зеленський підписав указ №307, яким вводиться в дію рішення РНБО "Про невідкладні заходи щодо поглиблення інтеграції України до Організації Північноатлантичного договору", де зокрема мовиться про формування національної системи переходу сектору безпеки і оборони на стандарти НАТО.

гордон скіп дейвіса
Гордон Скіп Дейвіс прокоментував роботу Укроборонпрому / Скриншот з відео 24 каналу

Раніше уряд прийняв постанову "Про затвердження переліку міжнародних спеціалізованих організацій, їх представництв, що здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення". Цей документ, на думку експертів, відкриває можливості для сил безпеки та оборони України закуповувати необхідні товари, роботи та послуги через спеціалізовані міжнародні організації. Серед них: Агенція НАТО із зв'язку та інформації, Агенція НАТО з підтримки та постачання.

Як наголосив заступник помічника генерального секретаря НАТО з питань оборонних інвестицій, установи доступні зараз і були доступні раніше для України. Країна успішно їх використовує і вже є активним партнером у багатьох проєктах. Закупівлі послуг та продуктів у деяких сферах можуть проводитись, однак там, де є новий запит поза договором про партнерство і є вимога до консенсусу між союзниками можуть виникнути певні затримки, перш ніж зможуть рухатися вперед і використовувати ці агенції для своїх потреб.

За словами Гордона Дейвіса, програма співробітництва в галузі оборонної реформи між Україною та НАТО масштабніша, ніж з будь-якою іншою країною-партнером, і надає змогу Україні використовувати накопичений роками досвід та фахові знання країн-членів Альянсу в галузі оборонної реформи.

Співпраця з НАТО у науковій діяльності

Україна і НАТО плідно співпрацюємо в науково-технологічній сфері. У практичних розробках оборонних проєктів беруть участь близько 5 тисяч науковців і інженерів. До спільних проєктів долучаються й українські фахівці. Гордон Девіс наголосив, що у Києва та Брюсселя багато можливостей співпраці в оборонній сфері як з державними, так і приватними підприємствами. Нові технології, переконаний високопосадовець Альянсу, це завжди запорука підвищення обороноздатності.

Мій меседж до Укроборонпрому та уряду – зробіть корпоратизацію державної промисловості, модернізуйте її і визначте пріоритети і стимулюйте приватний сектор, щоб підприємства були життєздатними та виробляли дійсно привабливі товари та послуги, а також могли залучати спільних партнерів із сусідніх європейських країн-союзників для розвитку необхідних технологій, які українська промисловість може підтримувати,
– додав він.

Слід розуміти – ніякого диктату з боку Альянсу щодо подальшої долі українського ВПК немає. Ніхто не ставить питання про примусовий перехід виключно на продукцію, виготовлену в країнах НАТО. Напроти, Україна вільна у своїх рішеннях та захищати свої інтереси у прийнятний для неї спосіб. Мовиться про принципи, серед яких, передусім, прозорість та ефективність. Тому думка партнерів під час форуму мала особливе значення.

Ювілейне засідання робочої групи

Спільні пошуки унікального українського рецепту реформування оборонної промисловості тривають. Так 29 червня відбулося Тридцяте засідання Спільної робочої групи Україна – НАТО з оборонно-технічного співробітництва під головуванням заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Сергія Деменюка та помічника Генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій Каміля Гранда.

гусєв
Гусєв: "Ми говоримо про співпрацю з НАТО" / Скриншот з відео 24 каналу

Сторони обговорили результати співпраці у сфері озброєнь у І півріччі 2021 року, програми і плани реформування українського оборонно-промислового комплексу, співробітництва у сфері підтримки і постачання, досягнення взаємосумісності, взаємодії у розвитку технологій і інноваційної політики. Крім того, учасники оцінили стан виконання Дорожньої карти Україна – НАТО з оборонно-технічного співробітництва та досягли згоди щодо її оновлення з урахуванням рішень Брюссельського саміту Альянсу.

Нас цікавить впровадження системи корпоративного управління на підприємствах оборонно-промислового комплексу. Спілкуючись з нашими партнерами з Північноатлантичного Альянсу, ми говоримо і про співпрацю в оборонно-промисловому комплексі, в трансфері технологій і впровадженні стандартів НАТО на підприємствах нашого концерну. Тому ця співпраця є плідною і ми плануємо її поглиблювати,
– підкреслив Гусєв.

Робота на офіційному рівні не припиняється. Курс на зближення залишається незмінним. При цьому, вкрай важливими залишаються такі заходи як Львівський безпековий форум, де народжується та синергія, яка у майбутньому неодмінно допоможе розв'язати чимало болючих для української держави та суспільства питань.

"Це майданчик для пошуку рішень, які завжди були добрими, тобто наші рішення виявились життєздатними сьогодні. Те що говорилось у 2017 році, наприклад, про Мінські домовленості вперше висловилось у рамках Львівського безпекового форуму, то сьогодні це загально прийняті твердження. А тоді це були революційні ідеї", – резюмувала Сироїд.