Також необхідно усвідомити, що зараз відбувається інформаційна атака. Зокрема, через залякування нашого цивільного населення, яке не розуміє усієї ситуації та багатьох аспектів війни.

Брязкання зброєю та демонстрація формувань біля наших кордонів є першочергово інструментом залякування, а вже потім реальною загрозою.

Як кажуть аналітики, шанс того, що Росія піде у наступ, приблизно 50%, тому боятися не треба.

Якою була українська армія

Нагадаю, що захистом наших громадян та територіальної цілісності України займається армія, а точніше Збройні сили України. Це їхня головна функція.

Ще у 2006 році я проходив строкову службу. Перші пів року провів у військовій частині у Полтаві, де проходив навчання, щоб стати сержантом. Який вони мали вигляд?

Думаю, дехто пам'ятає, що служба в армії у ті роки майже не мала нічого спільного з поняттям "військова служба". Солдати тоді були дешевою робочою силою, яку використовували на власний розсуд.

Для більшого розуміння абсурдності ситуації скажу, що за перші пів року нас водили стріляти 2 рази. Ми відстрілювали по 6 патронів. Боже, це був лютий сором.

Така ситуація була майже в усіх Збройних силах. Ви могли це бачити самі або ж проходили службу й розумієте, про що я кажу.

"VETERANO блог" на 24 каналі: дивіться відео


У 2013 – 2014 роках, коли Росія анексувала Крим і розпочала війну на Донбасі, якість наших Збройних сил, м'яко кажучи, була не на високому рівні: майже повна відсутність бойової підготовки й елементів екіпірування. Звичайно, й кількість та якість бойової техніки могла бути кращою.

Влітку 2014 року я був у складі 30 окремої механізованої бригади у 1 батальйоні. Ось фотографія того періоду. На мені камуфляж, який я купив собі сам за 680 гривень. Кросівки теж мої, адже воювати в кирзових чоботах – вже краще босоніж, аніж в них.

Леонід Остальцев
Леонід Остальцев був в складі 30 окремої механізованої бригади / Скриншот з відео 24 каналу

Бронежилетів не було взагалі, тому на мій "скидався" двоюрідний брат разом із найкращим другом та ще кількома знайомими. Ну й залізну каску, яку мені видали, але я викинув, адже вона не захищала, а під час стрільби лише заважала.

Так от, на початку війни таких як я було більше ніж половина. Дуже рідко доводилося зустріти офіцерів та сержантів, які хоч трохи розуміли, як треба вести бої.

Переважна більшість втрат була не внаслідок високого рівня підготовки росіян і терористів, а через майже повну відсутність бойової підготовки у наших хлопців і дівчат.

Так відбувалося на початку війни, коли була найактивніша фаза бойових дій. Однак воля до перемоги, характер та небажання відступати стали тими факторами, які не дозволили росіянам та їхнім посіпакам отримати під контроль Маріуполь і створити сухопутний коридор до Криму.

Усе це зробила армія добровольців-аматорів, контрактників із мінімальною підготовкою та простих людей, які не опустили голову перед більшим ворогом. Тоді чисельність ЗСУ й фінансування нашої армії були до смішного мізерними.

Скільки держава витрачає на армію

Після анексії Криму й початку війни чисельність армії збільшилася до 250 тисяч осіб. Однак тих, які пройшли певні бої та велику кількість справжніх військових навчань, а не стрільб по 6 патронів, як було у мене.

Витрати на оборону зростали щороку, а чисельність ЗСУ у 2021 році становить 246 тисяч осіб. На оборонну сферу планують витратити 120,5 мільярда гривень або 2,5% ВВП. У першому кварталі вже витратили майже 21 мільярд.

Я навіть озвучу простіші цифри. З 2014 року по 2021 рік на оборону виділили приблизно 660 мільярдів гривень. Це не просто великі гроші, а колосальна сума, яку витратили не тільки на техніку, але й на:

ЗСУ
Чисельність української армії зросла / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Україна має великий танковий парк

Станом на 2021 рік, Україна має у своєму розпорядженні найбільший танковий парк у Європі. Саме так – не у Східній Європі, де тільки Польща може змагатися з нами на рівних умовах, а по всьому континенту.

Тільки Польща, Туреччина, Україна та Росія зберегли хоч якусь можливість масштабно застосовувати бронетанкову техніку в регіоні. У Великій Британії аж 227 танків Challenger 2. В Італії – 200 машин Ariete. Бундесвер має 222 Leopard.

Знаєте, скільки танків маємо ми? В українській армії під 30 танкових батальйонів. Цифра готових до бою бойових машин – приблизно 800 – 900. Тож активних танків в України більше, аніж у Великій Британії, Італії та Німеччині разом.

Так, у нас є свої прогалини. Наприклад, стосовно авіації та морського флоту. Втім, якщо новий ракетний комплекс "Нептун" все-таки поставлять на озброєння і він почне нести бойове чергування, ситуація на морі буде вже не такою проблемною.

Щодо авіації: у нас є старенькі й модернізовані системи протиповітряної оборони, а також деякі інші системи, про які я не можу говорити з міркувань секретності.

Росія не має нових тактик ведення війни

Підсумуймо, що у нас є зараз. Російська армія стоїть біля українських кордонів. Вона не є найсильнішою чи найбільшою на планеті. Росія не має нових тактик ведення війни, адже не придумала нічого нового й використовуватиме ті ж сценарії, які реалізовувала у Чечні та Сирії.

От тільки Україна – це не Чечня, не Сирія. Те, що робить Росія, викликає роздратування, здається, у всього світу.

Я часто використовую метафори. Так от, Росія – це як великий п'яний чолов'яга у метро. Всі дивляться на нього й не хочуть зайвий раз чіпати. Він же у цей час не дає проходу невеликому скромному хлопцеві, смикає його постійно й взагалі поводиться нахабно.

Однак як приємно дивитися, коли чоловік, який втомився від цього телепня, розвертається і дає йому ляща, після якого здоровань падає й вже неважливо, що він робитиме далі, адже увесь вагон побачив, що йому можна й потрібно відповідати.

Те саме чекає й на Росію, якщо її "чоловічки" перетнуть наш кордон, адже ми, українці, будемо тим самим чоловіком, який покаже, що ворог не просто може, а має бути покараним через свої вчинки.

Хочу додати кілька важливих моментів. Перелічуючи те, що у нас є, я спеціально не сказав про оперативний резерв першої черги, частиною якого є я і ще 350 тисяч ветеранів.

Також я не озвучив того, що можуть дати наші союзники, зокрема США, Велика Британія та Євросоюз.

Тож, дорогі українці, відповідаючи на запитання "Що робити?", я скажу – бути здоровими, берегти себе й близьких та вакцинуватися. Про інше піклуватиметься армія та усі ті, хто готовий битися за нашу країну.