Ukraine

Колись карантин закінчиться, але не для всіх

Коронавірус крокує планетою, і вже декілька тижнів доволі активно шириться Україною. 

В це не хотілося вірити: "Це неправда","В нас такого бути не може", "Нумо молімось, і нас це омине". Але це таки сталося: коронавірус в Україні вже майже буденна реальність.

Разом з хворобою в країну прийшов і карантин. 

 Коронавірус крокує планетою, і вже декілька тижнів доволі активно шириться Україною. 
Фото: Pexels

До 24 квітня ми вимушено обмежені у пересуванні. Нас позбавили не лише подорожей закордон, до яких ми звикли завдяки європейському безвізу, але й обмежили у пересуванні власною країною,  власним містом. 

Через надзвичайну ситуацію, право гарантоване нам ст. 33 Конституції України, стало вторинним, безпека первинною.

Все, що сприймалося як даність – недосконала, але наявна інфраструктура (робота транспорту); рутинна діяльність – (маршрут "дім-робота-дім", кава зранку в улюбленій кав'ярні); соціальне життя (відвідання кіно, театрів, музей, зустрічі з друзями й родичами) раптово стало недоступним й ніби зникло.

Ми зустрілись з обмеженнями, ми замкнені в чотирьох стінах: працюємо з дому, дивимося кіно, ходимо в музеї й в оперу онлайн (безмежна дяка усім інституціям, які відкрили безкоштовно для нас свої архіви), і влаштовуємо вечірки через zoom.

Ми чуємо про негативні наслідки карантину для медичної системи та економіки, для наших родинних зв'язків, а може вже частково їх відчуваємо. 

Але чи є в карантині позитив? Бо Китай "подарував" нам не лише коронавірус і карантин, але і символ, який символізує кризу 危机, [wēijī], де означає "небезпеку", а – "можливість" (机会 [jīhuì] шанс).

 Яку ж можливість, нам українцям, дає карантин? 

Здійснити незаплановану "подорож" у світ тих, хто живе у "вічному" карантині, бо ПОСТІЙНО обмежений у пересуванні у нашій державі.

 А якщо вже і вийшли у світ, то ні робочої інфраструктури, ні тобі доступного транспорту щоб рухатися далі.
Фото: Pexels

У світ батьків (здебільшого мам) з дітьми у візочках, яким заборонено заїжджати у поліклініку, магазини, урядові структури, дитячі садочки, школи бо вони "забруднюють підлогу".

У світ дітей, галас яких докучає тим, хто прагне спокою, і які, своєю чергою, псують дворові майданчики аби було тихо.

У світ людей на інвалідних візках, які не можуть виїхати з помешкань через брак ліфтів і пандусів.. і навіть якщо пандус вдалося встановити, то "добрі" сусіди його розбирають, бо він, пандус, "знецінює їхнє житло".

А якщо вже і вийшли у світ, то ні робочої інфраструктури, ні тобі доступного транспорту щоб рухатися далі.

У світ літніх людей, пересування яких обмежується від помешкання до лавиці у дворі, звичайно якщо така лавиця є.

Це неоціненна можливість познайомитися з тим, як живеться 40- 60 відсоткам українців, які знаходиться у "довічному карантині".

Можливість Є. АЛЕ. Чи вистачить нам "екстремального" карантинного досвіду, щоб знайти ресурси емоційні й фінансові   щоб "вивести" з "буденного карантину" мам, дітей, людей з інвалідністю, літніх людей? 

Чи будемо далі вдавати, що ЦЬОГО карантину не існує, бо МИ не є його частиною?

Одного дня, цей карантин закінчиться, але тільки для молодих, сильних, здорових, і бездітних.

Дуже хотілося б, щоб його закінчення стало поштовхом у близькому часі закінчити й "довічний карантин" для всіх.

Ольга Мирцало, киянка, мама сина, засновниця спільноти "Київ дружній для батьків та малюків"

Вас також може зацікавити:

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

Football news:

Luis Suarez: Barcelona wants to win everything they can. The team is in good shape
Sports photographers are on strike in Spain
Liverpool and Everton will play against matches at neutral stadiums
Ronaldo, Messi, Neymar, Salah, Pogba and Griezmann are among the top 10 highest – paid footballers in the world
Juve are not going to keep Pjanic and have stopped trying to sign Artur
Gerardo Martino: The year in Barcelona was the worst of my career
Thousands of Zoom-viewers in Denmark – the best performance of the restart. Aarhus made friends with the service, recreated the stands and carefully added offline