Ukraine

Глобальна ініціатива G7: реалізація кліматичних завдань і податкова справедливість

Нещодавно відбулася зустріч лідерів країни G7. З поміж вагомих заяв, які викладені в підсумковому комюніке саміту, зокрема визнання РФ стороною конфлікту у війні на Донбасі, вимога щодо припинення агресії й відведення військ з окупованих східної материкової території України, а також п-ва Крим, країни Великої сімки проголосили відмову від вуглеводнів та конкретні дії, спрямовані на досягнення справедливого рішення по розподілу податкових прав.

Ми вирішили висвітлити стратегічні рішення глобальних ініціатив, які було проголошено лідарами країни Великої сімки на саміту.

Досягнення вуглецевої нейтральності: терміни та інвестиції

Країни Групи семи (англ. Group of Seven, G7), або «Велика сімка», поставили за мету досягти вуглецевої нейтральності не пізніше 2050 року перейшовши переважно на декарбонізовану енергетику у 2030-х роках.  На реалізацію поставлених задач упродовж найближчих п’яти років планується інвестувати не менше 500 млрд доларів, з метою прискорення реалізації кліматичних завдань.

Про це йдеться в підсумковому комюніке триденного саміту, який проходив у курортному комплексі Карбіс-Бей, в британському Корнуоллі, й завершився у неділю.

«Безпрецедентна криза у зв’язку зі зміною клімату та втратою біорізноманіття являють собою екзистенціальну загрозу для людей, добробуту, безпеки та природи. …2021 рік повинен стати переломним етапом для нашої планети й початком зеленої трансформації, коли ми приймаємо зобов’язання зменшити викиди, посилити світову координацію й за допомогою нових технологій, створити нові високоякісні робочі місця та підвищити добробут й процвітання», – йдеться в документі, який підписали лідери «Великої сімки», яка забезпечує половину глобального ВВП.

Згідно з комюніке, Великобританія, Німеччина, Італія, Канада, США, Франція та Японія наголошують на прихильності Паризькій угоді з клімату й чинності поставлених задач спрямованих на обмеження підвищення середньої температури Землі величиною 1,5 0С. Для цього G7 бере на себе зобов’язання не пізніше 2050 року звести до нуля чисті викиди парникових газів – або, обмежити поширення CО2 внаслідок людської діяльності об’ємом, який здатна поглинути природа.

Для цього викиди в G7 повинні бути знижені вдвічі щодо рівнів 2010 року

У енергосекторі G7 ставить за мету перехід на «переважно декарбонізовану енергетику» у 2030-х роках, тобто де-факто відмовитися від вуглеводневих джерел палива. Вже з 2021 року уряди Великої сімки «припинять пряму державну підтримку» нових проєктів викопного палива з високим вуглецевим слідом.

У сфері транспорту країни G7 беруть зобов’язання «прискорити перехід до відмови від продажів нових машин на дизельному паливі та бензині» з їх заміною на транспортні засоби з нульовими викидами. Це стосується також «автобусів, поїздів, кораблів та авіації», йдеться в комюніке.

«Ми розуміємо, що це зажадає радикального збільшення темпів глобальної декарбонізації у сфері дорожнього транспорту у 2020 роках й пізніше, включно зі створенням необхідної інфраструктури, таких як зарядні станції (для електромобілів – ред.)», – зазначається в документі.

В рамках цього плану розвинені країни планують мобілізувати 100 млрд доларів щорічно до 2025 року у вигляді державних та приватних інвестицій, а також переформатувати глобальні потоки капіталу, стимулюючи їх перетікання в галузі відновлюваної енергетики.

Амбітні кліматичні плани розвинених країн, які в минулому могли вважатися екзотичним нонсенсом, поступово починають визнаватися державами, що видобувають вуглеводні.

Найбільший у світі картель (ОПЕК), який контролює третину світових потужностей з видобутку нафти, – в довгостроковому прогнозі, опублікованому торік (World Oil Outlook), констатував кінець ери зростаючого попиту на нафту й визнав, що найбільші світові економіки почнуть скорочувати споживання в найближчі роки.

Країни ОЕСР, куди входять США, ЄС, а також розвинені економіки Азії, включаючи Японію й Південну Корею, в торік використовували 41,4 млн барелів на день, забезпечивши 45,6% світового попиту на нафту.

До 2025 року вони скоротять споживання до 40,2 млн барелів на день, до 2030 року – до 38,2 млн барелів, після чого процес прискориться.

У 2035 році в ОЕСР буде споживатися 35,4 млн барелів на добу, до 2040 року – 32,3 млн, а через 25 років – 29,3 млн.

«Ухвалення більш жорсткої енергетичної політики й швидкого поширення енергоефективних технологій» обумовлюють додаткові ризики, і в несприятливому сценарії попит на нафту може просісти ще на 10 млн барелів на добу щодо базового прогнозу, попереджає ОПЕК.

Глобальна податкова ініціатива G7

У комюніке від 5 червня міністри фінансів G7 оголосили про конкретні дії, спрямовані на досягнення справедливого рішення по розподілу податкових прав. Про це повідомляє IHS Markit.

На додаток до розміщення податкового тягаря для найбільших і найбільш прибуткових транснаціональних корпорацій в країнах їх діяльності, а не лише там, де вони розташовані (перший компонент), держави-члени також зобов’язалися встановити мінімальну ставку корпоративного податку для транснаціональних корпорацій на рівні не менше 15% (Стовп другий).

Рисунок 1 – Встановлення мінімальної ставки корпоративного податку для транснаціональних корпорацій

Джерело: IHS Markit.

Угоду розробили вслід за квітневим закликом міністра фінансів США Джанет Йеллен щодо мінімальної податкової ставки напередодні саміту лідерів G7, який відбувався 11-13 червня у Великій Британії. Комюніке міністрів націлене на липневу зустріч міністрів фінансів та керівників центральних банків G20 для досягнення угоди щодо основних засад.

США наполягають на новому глобальному податковому режимі

Попри збереження загроз введення США нових тарифів за умов, якщо європейські країни й надалі посилюватимуть односторонній податковий тиск на цифрові послуги, адміністрація президента США Джо Байдена дала зрозуміти, що наполягатиме й надалі на новому глобальному податковому режимі. Мотивація зумовлена отриманням доступу до надходжень у розмірі приблизно 533 млрд доларів США, так і  пошуками можливості зміцнення відносин США з основними європейськими союзниками, такими як Франція та Німеччина.

Джо Байдена уже погодився обговорити скасування існуючих тарифів США на алюміній і сталь і відклав введення істотних санкцій щодо будівництва газопроводу «Північний потік – 2», йдеться у повідомленні IHS Markit. Цими кроками адміністрація сподівається спонукати держави ЄС підтримати інші пріоритети зовнішньої політики США, такі як прийняття більш жорстких дипломатичних позицій щодо Китаю і РФ. Більш того, Байден хоче продемонструвати союзникам США, що Сполучені Штати знову взяли на себе провідну роль у встановленні міжнародних стандартів й що вони також готові пропонувати компроміси для розв’язання існуючих міжнародних суперечок.

Хоча адміністрація, швидше за все, приєднається до недавно укладеного міжнародного податкового пакту, отримати ратифікацію Конгресу США для його виконання буде непросто, особливо в тому випадку, якщо юристи Конгресу вважатимуть нову угоду договором, для чого буде потрібно більшість у дві третини голосів. Демократи наразі володіють мінімальною більшістю в Палаті представників та Сенаті, і республіканці, ймовірно, будуть одностайні у своєму небажанні дати президенту Байдену дипломатичну перемогу.

Повна підтримка ЄС плану G7 з подолання внутрішніх перешкод

Внутрішні суперечки ЄС з питань корпоративного оподаткування залишаються невирішеними через новий план Єврокомісії з оподаткування фізичних осіб, опублікованого в травні, або через необхідність країн-членів знайти додаткові доходи для покриття збільшених державних витрат і прискорення відновлення економіки. Чотири європейські країни, які належать до Великої сімки вже стягують корпоративний податок на значно вищому рівні 15%: Франція (28%), Німеччина (29%), Італія (27%) і Великобританія (19%; яка також має намір підняти цей податок до 25% р 2023 року).

Однак між країнами-членами ЄС існує явна асиметрія. У той час як ставки корпоративного податку в Португалії досягають 31,5%, в Ірландії сьогодні податок на прибуток становить 12,5%, а в Угорщині – лише 9,0%.

Ірландія використовувала свій низький режим корпоративного оподаткування як основний стимул для заохочення компаній до розміщення в країні. Ризик втрати привабливості інвестиційного спрямування означає, що Ірландія та Угорщина навряд чи підтримають ініціативу G7 в її нинішньому форматі. Оскільки Європейський Союз для прийняття нового податкового законодавства потрібне одноголосна, а не кваліфікована більшість, досягнення необхідної одностайності в ЄС малоймовірна, якщо не буде знайдено компроміс.

Найбільш імовірним результатом саміту лідерів G7 є узгоджене комюніке, в якому повторюються зобов’язання міністрів фінансів щодо загальних принципів, але не вказуються конкретні дії для країн, особливо тих, які наразі можуть виступити проти глобального стандарту, зазначають в IHS Markit.

Нагадаємо, в підсумковому комюніке саміту G7 зазначено: «Ми дотримуємося твердої думки, що Росія є стороною конфлікту на сході України, а не посередником. Ми підтверджуємо нашу підтримку нормандському процесу для забезпечення виконання мінських угод… Ми закликаємо Росію знизити напруженість і діяти згідно зі своїми міжнародними зобов’язаннями, і відвести російські війська і техніку від східного кордону України, з Кримського півострова, а також війська і підтримувані нею збройні формування на Донбасі», – йдеться у документі.

Football news:

In Holland, they believe that racism is everywhere in Russia. I'm explaining: this is no longer the case. The only Russian in the championship of the Netherlands
Manchester United offered 30 million euros for Coulibaly. Napoli refused
Inter was offered to rent Jovic
Barcelona appealed to Juve about the exchange of Griezmann for Dybala (L'Equipe)
The FA has started checking because of the riots at the Euro final: The main thing is that such shameful scenes will never happen again
Justin Kluivert will move to Nice from Roma. The Romans will give him on loan with the right to buy out
Griezmann can put pressure on Barcelona so that his exchange to Atletico for Saul still takes place