Ukraine
This article was added by the user Anna. TheWorldNews is not responsible for the content of the platform.

Генерал поліції, який зливав справу Гандзюк, йде з посади

Щиро сподіваюся, що йде у небуття, а не на нову посаду в структурі МВС.

Артур Меріков подав декларацію перед звільненням з посади помічника голови Нацполіції України. Це сталось 20 жовтня. І це хороша новина. 

Погана новина в тому, що Меріков пропрацював там майже 3 роки! Адже радником у шефа Нацполіції була людина, яка причетна до саботування розслідування справи вбивства Каті Гандзюк.

Спочатку пригадаймо, як все було

31 липня на громадську активістку Катерину Гандзюк виливають майже літр сірчаної кислоти. Напад викликав величезний резонанс в українському суспільстві та міжнародній спільноті. 

Причин тут декілька: по-перше, Катю знало чимало людей. Вона давно займалася громадсько-політичною діяльністю, співпрацювала з міжнародними організаціями, просто була відомою херсонською патріотичною діячкою. 

По-друге, метод, обраний злочинцями, викликав невимовний жах серед усіх, хто хоч на мить може уявити наслідки потрапляння навіть 100 грамів кислоти на тіло людини. 

По-третє, ті, хто давно розумів, що в Україні триває надзвичайно жорстока та масштабна хвиля насильства проти громадянського суспільства, усвідомлювали, що справі потрібно надавати резонансу. Інакше очікувати на будь-яку справедливість – просто наївно.

Що робили правоохоронні органи в перші 48 год після нападу на Катерину Гандзюк? 

Що не зробили поліцейські?

Тобто поліція не провела жодну слідчу дію, яка б допомогла вийти на злочинців по гарячих слідах. 

У цій публікації навмисно уникну нагадувань про те, що дехто вимагав у громадськості вибачень за критику таких "ефективних" дій поліції, адже наш сьогоднішній герой – все ще Артур Меріков, який на момент підготовки нападу на Катю Гандзюк, власне нападу, а також на весь час розслідування справи херсонською поліцією, перебував на посаді начальника головного управління національної поліції (ГНУП) в Херсонській області.

Тобто вся злочинна бездіяльність та просто огидний непрофесіоналізм херсонської поліції – це пряма відповідальність Артура Мерікова.

Чи покарав когось Меріков за цей безлад? Ні.

Чи хтось покарав за це хтось Мерікова? Ні.

Навпаки, справи ставали лише гірше і гірше. Приготуйтесь.

Після тиску суспільства і відвідування Каті в лікарні 3 серпня 2018 року тодішній Генпрокурор Юрій Луценко оголосив про передачу справи в підслідність СБУ. 

Звісно, що херсонські поліцейські були дуже проти, адже тоді контроль за "розслідуванням" буде втрачено. І тоді вони вирішили використати старий ментівський прийом – повісити злочин на ліву особу та гучно прозвітувати про переможеньку. 

Таким чином, 3-го серпня затримали Миколу Новікова, на якого тривалий час намагалися "повісити" злочин. 

Про брудні методи роботи поліцейських згодом детально написала адвокатка Катерини та представник потерпілих в суді Євгенія Закревська. Самій Каті також довелося займатися доведенням невинуватості Новікова, лежачи в реанімації.

Роботу поліції знову довелося робити цивільним – журналісти та громадські активісти знайшли свідків, які підтвердили, що Новіков у день нападу на Катю відпочивав із друзями біля моря, за 100 км від Херсону.

Новікова відпустили, а його справа стала сумним мемом для тих, кому доводиться регулярно мати справу з поліцейським свавіллям.

Чи визнала поліція, що свідомо намагались повісити тоді ще замах на вбивство Каті на лівого чувака, щоб не віддавати справу СБУ? Ні. 

Чи хоча б визнала, що помилково затримала непричетного Новікова? Ні.

Більше того, поліція змусила підписати непричетну людину документ, який засвідчував, що Новіков був біля місця злочину і тому поліція мала право його затримувати. Хоча Новікова там фізично не було і це знає і сам Новіков, і поліцейські. 

По суті підлеглі Мерікова умисно вчинили очевидний злочин.

Чи покарав когось Меріков за цей безлад чи саботаж? Ні.

Чи хтось покарав за це хтось Мерікова? Ні.

Тому справи ставали ще гірше. Увага.

Далі (знову ж таки під тиском суспільства і медіа) поліція змушена була щось робити і вже під наглядом СБУ затримала спочатку частину, а потім і всіх виконавців злочину. 

Між цими затриманнями Артур Меріков попередив Олексія Левіна про можливість затримання. 

Олексій Левін, більш відомий як кримінальний авторитет "Москал" зараз знаходиться в СІЗО і йому пред’явлені звинувачення в організації вбивства Катерини Гандзюк. 

Артур Меріков точно знав, хто такий Левін і чим він відомий, бо раніше "Москала" вже судили за серію вбивств.

Левін відразу ж втік за кордон, де тривалий час переховувався. 

Ще раз: дані про цей злив інфи є в матеріалах справи. Але тодішній міністр МВС Аваков вирішив, що в цьому немає нічого поганого. 

Він не просто не розпочав ніякого внутрішнього розслідування, чи хоча б звільнив Мерікова за таку ефективну службу. Через кілька місяців він підвищив Мерікова у званні, а згодом взагалі забрав до Києва на посаду радника в Нацполіцію. 

Саботаж розслідування, затримання непричетного, співпраця з вбивцями – підвищення у званні та нова посада. Це і є українська поліція, яку так ненавидить український народ.

4 листопада Катя померла від отриманих травм. Поки вона лежала в лікарні, справу начебто розслідувала херсонська поліція. 

Поки все суспільство вимагало знайти замовників злочину – херсонська поліція на чолі з Меріковим нищила будь-які докази. 

Це також доведений факт. 

Тимчасова слідча комісія у справі Гандзюк та інших справ нападів на активістів 8 скликання ВРУ встановила, що поліція Херсону приховала дані негласних слідчо-розшукових дій (іншими словами – прослуховування, спостереження тощо), які мала по Гордєєву, Рищуку і Мангеру. Нагадаю, що саме цих трійку пов’язують із замовленням вбивства Каті Гандзюк. 

Тобто докази у справі зливалися під керівництвом все того ж Мерікова.

Його хтось покарав? Ні.

Після смерті Каті, лише через 3 місяці після нападу на неї, справу нарешті забрали у поліції передали до СБУ.  

Національна поліція передала по суті порожні папки і тому слідчим СБУ довелося починати все спочатку. 

Починати тоді, коли більшість із важливих доказів була знищена, а всі сліди дбайливо заховані херсонськими поліцейськими під чітким керівництвом Артура Мерікова.

Ось такий чудовий професіонал не один рік був правою рукою очільника всієї поліції України. 

Як гадаєте, що радив йому пан Меріков? Які поради могла дати така особа? За що він відповідав?

Уявлення не маю, що далі робитиме Артур Меріков. Дуже хотілося б, щоб він таки опинився на лаві обвинувачених та отримав гідне покарання за всю свою "ефективну" службу. 

А поки ми уважно слідкуємо за руками, тобто за пересуваннями Артура Мерікова, нагадаю вам ще кілька прізвищ херсонських поліцейських, яких би хотілося бачити поруч із Меріковим, коли той нарешті сяде:

Олександр Ковальов – на момент нападу начальник управління карного розшуку ГУ МВС в Херсонській області. Після зливу справи Каті Гандзюк переведений на посаду заступника начальника управління стратегічних розслідувань ГУ МВС в Миколаївській області. 

Сергій Курділов – на момент нападу заступник начальника карного розшуку МВС у Херсонській області. Кум одного з організаторів нападу – Сергія Торбіна. Після зливу справи Каті Гандзюк переведений на посаду начальника Високопільського відділу поліції у Херсонській області. 

Під керівництвом Курділова та Ковальова був затриманий "стрілочник" Новіков, вони ж попереджали групу виконавців про перебіг слідства та допомагали переховуватись. 

Повну інформацію про дії правоохоронців вони також надавали замовникам нападу. 

Арсен Аваков більше не міністр, тож тепер маємо питання до Дениса Монастирського – чи вам комфортно, що у поліції служать люди, причетні до саботажу розслідування такого резонансного злочину?

Марина Хромих

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.