Якщо у підприємця є бажання відкрити придорожній ресторанчик і подавати там борщ за маминим рецептом, то саме це і треба зробити. Купувати франшизу, наприклад, кафе-кондитерської, і вводити у меню першу страву – суперечить усім правилам класичного франчайзингу.

Просто придбати готову бізнес-модель – недостатньо

Франчайзери, які дорожать репутацією мережі, забороняють змінювати діючу систему. Покупець франшизи повинен розуміти, що він розгортає свою діяльність у межах цієї системи, що придбана франшиза – це не повністю його автономний бізнес, і ніколи таким не буде.

Покупець франшизи може впливати тільки на роботу команди, рівень обслуговування клієнтів та відносини з орендодавцем. Ці галузі справді залишаються у його зоні відповідальності.

Ось реальна історія одеської франшизної мережі сендвіч-барів: власник закладу біля набережної вирішив окрім бутербродів торгувати ще й пловом. На вимогу франчайзера усунути "нововведення", підприємець відповів: "У нас ресторан із видом на море. А дивлячись на море, клієнтам хочеться плову".

Чому франшиза – це не про самореалізацію

Підприємцю, який займає подібну з одеським бізнесменом позицію, однозначно краще розвивати власний бізнес, а не купувати франшизу. Якщо ж він шукає "міцне плече мудрого батька" в особі франчайзера і готовий діяти за його правилами, лише тоді варто звернути увагу на таку можливість.

Класична модель франчайзингу передбачає, що покупець є завжди залежним. Він отримує діючу систему, і якщо вона йому не підходить, то доведеться втратити чимало грошей.

Модель співпраці за франшизою підійде тим підприємцям, які розуміють модель економіки спільного користування. Просте порівняння: можна взяти в оренду автомобіль, але він не твій. Він твій доти, доки ти за нього платиш і використовуєш у межах домовленості, а франшиза – це щось подібне.

Підприємці звертаються до мене за діючою системою. Їм не потрібна самореалізація, а важлива саме працююча бізнес-модель,
– розповідає власник франшизи ресторанів Mafia Тарас Середюк.

Кому варто купувати франшизу

Франшиза – це оренда чужого досвіду. Підприємець купує систему, у межах якої хоче і може працювати. Прогресивний світ вже звик до оренди квартир, автомобілів і навіть телефонів, – тепер треба звикнути до того, що бізнес теж може здаватись в оренду.

Якщо ви дійсно готові підкорятися і плідно працювати за чужими стандартами, то франшиза – це ідеальний варіант. Купуючи франшизу, пам'ятайте: тут немає жодних правил окрім одного – треба дотримуватись всіх правил, встановлених франчайзером.